У ніч на 27 квітня в розсаднику декоративних рослин «Гарди» в Кременчуці сталася надзвичайна подія — невідома тварина загризла двох кенгуру та сімох оленів. Про інцидент повідомили на офіційній сторінці закладу у Facebook. За словами працівників розсадника, загиблі тварини мешкали на території господарства понад 10 років і були своєрідними талісманами та улюбленцями відвідувачів.

«Ми втратили наших талісманів — двох кенгуру та сімох оленят. Вони жили з нами понад 10 років і стали частиною нашої історії», — йдеться у повідомленні. Що кажуть в поліції Як повідомила «Кременчуцькому Телеграфу» пресофіцерка Кременчуцького райуправління поліції Анна Васенко, поліція на місці зафіксувала факт загибелі тварин.

Фото до матеріалу: У Кременчуці в розсаднику «Гарди» невідома тварина загризла кенгуру та оленів: хто це міг бути

Це не перший випадок у районі за останній час, коли якась тварина шкодить домогосподарствам. В основному, або давить, або розкушує тваринку. — Було пошкодження в Потоках, кролів. Сьогодні вночі також було пошкодження кролів.

Ще десь були кури. Ми фіксуємо випадки. Перші повідомлення у соціальних мережах з’являлися 22 квітня.

Невідома тварина, яку швидко «охрестили» чупакаброю, нападала на домашніх кролів. За словами дописувачів, хижак розривав металеві сітки кліток та загризав тварин. Що кажуть фахівці Щоб з’ясувати, що це могла бути за тварина, ми звернулись за коментарем до колишнього лісівника Петра Івановича.

Він припустив, що до нападу можуть бути причетні звичайні для регіону хижаки, зокрема лисиці, або здичавілі собаки, які мешкають поблизу. Наразі обставини події з’ясовуються. Про що говорять цифри У Полтавській області понад 2 млн гектарів мисливських угідь, розподілених між 67 господарствами.

Двічі на рік єгері проводять облік тварин — узимку й улітку, підлаштовуючись під природні цикли міграції та розмноження.

Динаміка чисельності хижих тварин у Полтавській області (кількість особин) 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р. Вовк 0 2 10 11 12 18 Шакал 0 1 19 – 11 18 Лисиця 2105 1854 1668 5533 4508 4080 Єнотоподібний собака 1124 1119 1099 1853 1635 1656 (За даними Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства) За три з половиною роки війни чисельність лисиць зросла майже втричі, єнотоподібних собак — у півтора раза. Вовки й шакали, яких до 2020 року в регіоні практично не фіксували, тепер стабільно присутні.

Подібна динаміка спостерігається і в країні: з 2022 року кількість лисиць і вовків зросла майже вдвічі, шакалів — у п’ять разів. Утім, тенденція до зростання чисельності лисиць почалася ще до війни. Науковці Полтавського державного аграрного університету фіксували її з 2014 року.

Війна перекроїла екосистеми: вибухи, пожежі, міграції тварин з прифронтових зон, менша присутність людей у диких місцях. А заборона полювання на час воєнного стану дала хижакам передишку — вікна тиші, як кажуть єгері. Попри це певні заходи контролю проводяться.

За даними Північно-Східного міжрегіонального управління, відсоток відстрілу хижаків за 2022–2025 роки залишався в межах або нижче їхнього природного річного приросту. Коли чисельність виходить з-під контролю За даними Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, щільність популяції лисиць на Полтавщині нині становить близько двох особин на тисячу гектарів — удвічі або навіть утричі більше за норматив, який передбачає 0,5–1.

Голова Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Костянтин Боровик підтверджує: у деяких господарствах показники ще вищі — п’ять, а подекуди навіть вісім лисиць на тисячу гектарів. Мисливці вважають, що відсутність регуляції популяції через заборону полювання під час воєнного стану стала одним з ключових чинників спалаху сказу.

«У середньому це 4–5 голів — у кілька разів більше, ніж дозволяють норми. За таких умов жодна вакцина не дасть ефекту, якщо лисиць ніхто не регулює. Контроль чисельності — така ж частина профілактики сказу, як і вакцинація», — наголошує Боровик.

Без відстрілу хижаків популяція зростає — а разом з нею не лише ризик втрати свійських тварин, але і ризик поширення вірусу сказу. Більше про це можете прочитати у розслідуванні Ольги Тарантіни для «Кременчуцького Телеграфа». Нагадаємо, що взимку 2026 року мисливці проводили відстріл лисиць на території Полтавської області.