Ветеран війни та член команди Protez Foundation Олег Симороз у проєкті «Наші гідні» детально розповів про власний шлях від підриву на протитанковій міні до отримання сучасного мікропроцесорного протеза, одночасно вказавши на критичні прогалини у державній системі реабілітації. Його історія ілюструє, як навіть успішне протезування може перетворитися на фінансову аферу, якщо відсутня чітка відповідальність та прозорі ціни.

Олег описав свій досвід поранення під Торецьком у 2022 році, коли він отримав важкі поранення нижніх кінцівок та голови. Після тривалого перебування в реанімації та хірургічних втручань він зіткнувся з браком професійної фізичної реабілітації. Лікарі госпіталю часто не розуміли необхідності тривалого відновлення м'язів перед встановленням протеза, що робило неможливим нормальне користування штучною кінцівкою.

Фото до матеріалу: У мене коліно, у цивільного — палка: ветеран Олег Симороз про прогалини в системі протезування

Ключовою проблемою, яку піднімає ветеран, є розрив між хірургією, реабілітацією та протезуванням. Держава фінансує виготовлення протеза, але часто ігнорує необхідність оплачуваної медичної реабілітації, яка є невід'ємною частиною процесу. Без спеціалізованих тренувань пацієнт не може навчитися користуватися навіть найдорожчим протезом, що робить витрати державних коштів марними.

Симороз також зазначив, що система ціноутворення працює некоректно. Держава встановлює граничні ціни, які часто не покривають реальну вартість технологічних виробів, або ж дозволяє підприємствам закладати завищені адміністративні витрати. Це призводить до ситуації, коли ветерани отримують протези, які не відповідають їхнім потребам, а кошти розкрадаються під виглядом законних операцій.

Фото до матеріалу: У мене коліно, у цивільного — палка: ветеран Олег Симороз про прогалини в системі протезування

Громадські організації, зокрема Protez Foundation, Unbroken та Superhumans, об'єдналися для розробки законопроєкту, який має змінити підхід до протезування. Ініціатива передбачає створення мультидисциплінарних команд, які нести відповідальність за результат лікування пацієнта, а не лише за виготовлення виробу. Це дозволить усунути хаос у виборі протезних центрів та забезпечити прозорість ціноутворення.

Ветеран наголошує, що система має працювати на користь усіх, а не лише військових. Цивільні особи, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій, часто залишаються без належної підтримки, отримуючи замість сучасних протезів застарілі моделі. Зміна законодавства має гарантувати, що кожен, хто втратив кінцівку, зможе повернутися до активного життя, незалежно від статусу.

Олег Симороз закликає владу припинити ігнорування проблеми та впровадити чіткі механізми відповідальності. Без системних змін, які передбачають прозорість, контроль якості та адекватне фінансування реабілітації, система протезування залишатиметься «диким Заходом», де пацієнти змушені боротися за своє право на гідне життя.