Астрономи з США змоделювали процеси формування планетних систем і дійшли висновку, що викид землеподібних планет у міжзоряний простір є надзвичайно поширеним явищем. За їхніми розрахунками, в нашій Галактиці може існувати до півтрильйона таких «вільних» планет, які мандрують крізь космос без прив'язки до будь-якої зірки.

Дослідники провели симуляцію утворення систем, схожих на Сонячну, включаючи наявність планет-гігантів. Виявилося, що під час формування середня система викидає приблизно третину маси протопланетного диска. Зокрема, з однієї зірки типу Сонця вилітає в середньому дві-три планети розміром з Марс, а також ще стільки ж менших тіл, схожих на великі астероїди.

Важливо зазначити, що такі «волоцюги» виникають лише у системах з великими планетами-гігантами, які своєю гравітацією виштовхують дрібніші об'єкти назовні. Оскільки більшість зірок Галактики — це червоні карлики, які, як вважається, позбавлені таких гігантів, реальна кількість планет-мандрівників може бути меншою, але все одно сягає мільярдів.

На жаль, знайти ці об'єкти сучасними телескопами надзвичайно складно. Вони практично невидимі, оскільки не мають власного помітного випромінювання, а їхня поверхня вкрита крижаною кіркою, що діє як теплоізолятор. У міжзоряному просторі майже немає світла, яке вони могли б відбивати.

Єдиний спосіб виявити таку планету — це спостереження за її транзитом між Землею та віддаленою зіркою. Однак це рідкісна подія, оскільки планета просто пролітає повз, не обертаючись навколо зірки, тому підтвердити таке спостереження буде вкрай важко.

Ці відкриття змінюють уявлення про структуру нашої Галактики, вказуючи на те, що планети-мандрівники є найбільш численним класом великих об'єктів у космосі, навіть якщо ми поки що не можемо їх безпосередньо побачити.