Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який діяв під дипломатичним прикриттям. За даними розслідування, 36-річний третій секретар посольства Росії в Будапешті Артур Сушков намагався встановити контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем'єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляють джерела в угорському уряді.

Сушков, за даними журналістів, залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації. Розслідування встановило, що він зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, що формують зовнішню політику країни.

Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна, Угорський інститут міжнародних відносин та Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача. За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з експертами та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України.

У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку. Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою.

Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом. Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям. Цей інцидент став черговим епізодом у дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО.