Україна будує ешелонований захист від дронів: Флеш про нову тактику протидії

Україна змінює стратегію протидії російським дронам, перейшовши від захисту окремих міст до побудови багаторівневої системи вздовж кордону. Сергій Флеш, радник міністра оборони та фахівець із радіоелектронної боротьби, пояснив, що мета ворога — створити так звану «мертву зону» біля кордонів, де не зможе працювати ні війська, ні цивільна інфраструктура.

Російська армія поступово розширює зону ураження: якщо раніше небезпечна смуга сягала 10 кілометрів, то тепер окупанти намагаються бити на 30–40 кілометрів, а подекуди — до 80 кілометрів углиб української території. Флеш наголосив, що це вимагає повної перебудови логіки оборони, оскільки попередня модель вже не відповідає новій тактиці агресора.

Зараз Україна переходить до іншої концепції, яка передбачає перехоплення російських БпЛА ще на підльоті. Для цього необхідні екіпажі перехоплювачів, засоби радіоелектронної боротьби та радіолокаційні станції, яких поки що бракує. Флеш зазначив, що побудова такого захисту потребує часу та значних ресурсів, оскільки потреби значно перевищують поточні можливості.

Окремою проблемою є те, що росіяни постійно змінюють частоти, на яких працюють їхні дрони, змушуючи українські засоби РЕБ постійно адаптуватися. Прикордонні смуги намагаються закривати додатковими засобами, але через велику протяжність кордону їх потрібно дуже багато. Постачання навіть сотень одиниць обладнання не вирішує проблему повністю, бо потреби значно більші.

Нова концепція передбачає розміщення перехоплювачів не точково, а в кілька ліній. Ідея полягає в тому, щоб «Шахеди» збивали ще до того, як вони долетять до великих міст. Флеш пояснив, що перехоплювачі не можуть ефективно працювати без радарів, які дають змогу виявити ціль і скерувати по ній літак. Україна вже виробляє дрони, але власного виробництва необхідних радіолокаційних станцій поки що не має.

Водночас Україна вже застосовує дистанційне керування перехоплювачами, що дозволяє операторам перебувати в одному місці, а літаки працювати по цілях за сотні кілометрів від них. Це дозволяє зосередити ресурси та підвищити ефективність роботи системи протиповітряної оборони.

Нагадаємо, 2 березня 2026 року Кабінет міністрів розширив можливості захисту об'єктів критичної інфраструктури від повітряних атак. Відтоді підприємства можуть створювати власні групи протиповітряної оборони, які інтегровані в загальну систему оборони та діють під управлінням Повітряні Сили ЗСУ.