Українська освіта на ТОТ: які є виклики та можливості

Онлайн-уроки через VPN, анонімність, страх бути спійманими окупаційною владою та ризик обшуків — так для багатьох дітей та молоді на тимчасово окупованих територіях виглядає доступ до української освіти. Будь-який зв’язок з українськими закладами освіти може загрожувати переслідуваннями. Окупаційна влада примушує дітей відвідувати місцеві школи, які працюють за російськими програмами.

Через це освіта на ТОТ перетворилася на інструмент пропаганди та насадження чужої ідеології. Попри безпекові ризики, частина дітей усе ж продовжує здобувати українську освіту дистанційно, хоч їхня кількість із кожним роком зменшується. Станом на 2025 рік, за даними аналітичного звіту Центру громадянської просвіти «Альменда», під загрозою русифікації на ТОТ перебувало 582 600 дітей шкільного віку.

І лише 35 361 дитина продовжувала здобувати українську освіту. Так само зменшується кількість молоді, яка вступає до закладів вищої освіти на підконтрольних Україні територіях. З якими труднощами зіштовхуються діти та молодь, намагаючись зберегти зв’язок з українською системою освіти на ТОТ?

Які освітні можливості їм пропонують в українських школах, закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти? Що ще потрібно покращити в освітній системі України, щоб підтримувати зв’язок із дітьми та молоддю з тимчасово окупованих територій? «Вчися.Медіа» розбиралося в цьому матеріалі.

ЯКА КІЛЬКІСТЬ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ НА ТОТ ОХОПЛЕНА УКРАЇНСЬКИМ НАВЧАННЯМ Статистичні дані демонструють щорічне зменшення кількості учнів та учениць, які навчаються в українських школах, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях.

Як розповідає Юлія Кішенко, менеджерка освітніх програм БФ «Схід SOS», фактична кількість дітей, які перебували в окупації та продовжували дистанційне навчання в школах України, у різні роки становила: 158 077 осіб (дані за вересень 2022 року); 68 020 осіб (вересень 2023-го); 44 283 особи (вересень 2024-го); 35 361 особа (вересень 2025-го). У 2026 році, як відповіли на запит «Вчися.Медіа» в Міністерстві освіти і науки, в українських школах здобувають освіту 34 174 дитини з ТОТ.

У закладах професійної освіти станом на січень 2026 року, за інформацією МОН, навчається 14 053 здобувачі/ки із ТОТ (сюди також зараховують і тих осіб, які мають статус ВПО, — ред.). У закладах фахової передвищої освіти, за даними державного підприємства «Інфоресурс», кількість поданих заяв (одна особа могла подати до 10 заяв — ред.) від вступників і вступниць із ТОТ, які брали участь у вступній кампанії і зазначили у своїх заявах спеціальні умови вступу, становить: 7 756 — у 2022 році; 7 246 — у 2023-му; 4 471 — у 2024-му; 4 536 — у 2025-му.

У закладах вищої освіти, за даними «Інфоресурсу», кількість поданих заяв (одна особа могла подати до 15 заяв — ред.) від вступників і вступниць із ТОТ становила: 2022 рік — 46 059; 2023 рік — 23 815; 2024 рік — 17 846; 2025 рік — 17 392. Натомість статистика саме вступу, за даними ЦГП «Альменда», така: 4 981 особа у 2023 році; 10 029 осіб — у 2024-му; 7 728 осіб — у 2025-му.

*Зазначимо: наведені дані можуть мати певні відхилення, оскільки точний облік дітей та молоді на ТОТ ускладнений. Також під час згаданих обрахунків у сфері вищої освіти зараховували не тільки вступників/ць із ТОТ, а й із територій активних бойових дій (ТАБД). ЩО ЗАВАЖАЄ ДОСТУПУ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ НА ТОТ?

Основна причина — системне перешкоджання з боку росії, розповідає Катерина Дорош, координаторка напряму документування воєнних злочинів БФ «Схід SOS». Зокрема, окупаційна влада змушує батьків віддавати дітей до місцевих шкіл, які викладають за російськими освітніми програмами. Водночас зауважимо: перехід на ворожі освітні стандарти розпочався ще 2014 року на окупованій частині територій Донецької та Луганської областей.

Після широкомасштабного вторгнення у 2022-му ці стандарти стали обов’язковими, йдеться в аналітичному звіті БФ «Схід SOS»: українську мову поступово витісняли з програм (згодом вона фактично зникла з освітнього процесу); до шкільного календаря поетапно вводили державні свята рф; учителів/ок зобов’язували працювати за методичними матеріалами, які містять політизовані інтерпретації подій та формують лояльність до російської держави. (Редакція не виправдовує освітян та освітянок, які добровільно співпрацюють з окупаційною владою.

Водночас ми усвідомлюємо, що частина педагогів/инь змушена працювати за російськими програмами через загрозу для власного життя та безпеки близьких, — ред.). «У разі відмови віддавати дитину до окупаційної школи батьків можуть звинуватити в “невиконанні батьківських обов’язків”. Саме тому чимало дітей змушені відвідувати їх, а після занять — таємно навчатися в українських закладах у дистанційному форматі.

Ми фіксували випадки, коли батьки зашторювали вікна, щоб ніхто не дізнався, що дитина навчається за українською програмою. Деякі родини навіть намагалися переховувати дітей, щоб не віддавати їх до окупаційних шкіл», — розповідає Катерина Дорош. Катерина Дорош Якщо хтось із російських спецслужб виявить, що дитина навчається в українській школі, родині можуть загрожувати обшуки, перевірки телефонів та інших пристроїв.

Наприклад, вивчення певних тем з історії України можуть розцінити як екстремістську діяльність (саме тому програму з історії України адаптували спеціально для дітей із ТОТ — ред.). Також окупанти влаштовують так звані виховні бесіди та погрожують позбавити батьківських прав. «Такі дії формують атмосферу страху й тотальної недовіри.

Люди бояться комунікувати навіть в інтернеті, оскільки є ризик натрапити на представників спецслужб. Значною мірою доступ до української освіти тримається на особистих зв’язках, однак із часом вони слабшають або зникають. Часто батьки, побоюючись наслідків, ухвалюють рішення не залучати дітей до українського навчання, навіть якщо не підтримують окупаційної влади», — розповідає Катерина Дорош.

Педагогічний патронаж для учнів з ТОТ: як перейти на таку форму навчання Читати далі Чому МОН радить учнівству на ТОТ обирати педагогічний патронаж — коментує Надія Кузьмичова Читати далі Як війна змінює освіту на окупованих територіях: дані дослідження Читати далі Додатковий бар’єр у доступі до української освіти — технічні труднощі. Через нестабільний зв’язок діти часом змушені виїжджати до інших населених пунктів, щоб отримати завдання та передати виконану роботу.

Також через те, що учні та учениці мають поєднувати навчання у двох закладах, вони перевантажені, зауважує Юлія Кішенко. До того ж тривале перебування в середовищі насильства та небезпеки негативно впливає на психічне здоров’я. Крім цього, як додає Валерія Куберська, юристка Центру громадянської просвіти «Альменда»: росія блокує доступ до українських сайтів, що ускладнює здобуття інформації.

Через це молодь не може отримати даних про особливості вступу до українських закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти — або інформація надходить викривленою. Також додається і проблема виїзду з ТОТ. Страх перед невідомістю та складне фінансове становище спонукають родини залишатися на тимчасово окупованій території України.

Виїзд дорогий, особливо якщо йдеться про молоду людину, яка не має підтримки близьких. Також цей шлях можуть супроводжувати обшуки та “бесіди” зі спецслужбами рф. Крім того, часто люди не мають повного пакета необхідних документів, що створює додаткові бар’єри під час та після виїзду.

Валерія Куберська Багато вступників і вступниць не знають про існування спрощеної процедури вступу: без складання НМТ та без паспорта чи українського документа про середню освіту. Хоч держава передбачила ці механізми для полегшення доступу до освіти, інформація про них часто не доходить до тих, хто її найбільше потребує.

Сама ж освітня політика росії на тимчасово окупованих територіях має чітко виражений ідеологічний характер і спрямована на знищення української ідентичності, продовжує юристка Центру громадської просвіти «Альменда».

За її словами, пропагандистські наративи впроваджують із раннього віку, починаючи з дитсадків та шкіл, зокрема залучають до розмов із дітьми російських військових та представників релігійних структур. Одним із ключових елементів окупаційної освітньої політики є так зване «патріотичне виховання», яке має мілітаризований характер , додає Катерина Дорош. На окупованих територіях запровадили обов’язкові заняття «Разговоры о важном» (укр. «Розмови про важливе» — ред.) — дисципліну, яка діє в освітній системі рф.

На цих уроках розповідають про історію росії, державні символи та військових як «героїв батьківщини». У класах створюють так звані «парти героя», присвячені представникам російської армії. Крім цього, рф активно залучає дітей до різних організацій, таких як «Юнармия» та «Движение первых» (укр. «Рух перших» — ред.).

Через них дітям нав’язують військові цінності та готують до ролі майбутніх військових російської армії. «Ці практики не нові — їх застосовують ще з 2014 року. Ми фіксували випадки, коли дітям молодшого шкільного віку під час уроків демонстрували відео з насильством щодо українських військовополонених за 2016 рік.

Такі матеріали подавали як частину освітнього процесу або “патріотичних” зустрічей з військовими, що свідчить про глибоку деформацію самої суті освіти», — наголошує Катерина Дорош. ЯКІ ОСВІТНІ МОЖЛИВОСТІ ПРОПОНУЄ УКРАЇНА ДЛЯ УЧНІВСТВА НА ТОТ? Щоб зберегти зв’язок із дітьми, які перебувають на ТОТ, українська сторона пропонує різні формати.

Дистанційна форма: це вивчення всієї програми, але в онлайн-форматі. Зазвичай діти продовжують навчання у своєму закладі освіти, який був переміщений, або в тому, що розташований територіально ближче на підконтрольній Україні території. Як розповідає Катерина Тимченко, проєктна менеджерка з розробки контенту Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки, наразі близько 300 шкіл є переміщеними.

Серед них — заклади, що працюють тільки дистанційно (зазвичай такі школи охоплюють три категорії учнів та учениць: дітей, що перебувають на підконтрольній території і навчаються дистанційно, дітей за кордоном і дітей на ТОТ), а також ті школи, які вже мають нове приміщення в умовно безпечному регіоні й навіть змогли відновити очне навчання (наприклад, Навчально-виховний комплекс № 1 у Дніпрі або Маріупольський ліцей у Києві).

Сімейна форма: батьки самостійно організовують освітній процес дитини вдома, беручи на себе відповідальність за засвоєння навчальної програми. Школа лише проводить підсумкове оцінювання. Екстернат: учень чи учениця повністю самостійно засвоює програму, складаючи річне оцінювання в українському закладі освіти.

Педагогічний патронаж : як наголошують у МОН, ця форма навчання найефективніша для учнівства з ТОТ. Учителі та вчительки з українського закладу освіти можуть проводити заняття в зручний для дитини час, враховуючи її індивідуальний темп навчання та безпекову ситуацію. Такі уроки можуть відбуватися як індивідуально, так і в групах.

Також під час педагогічного патронажу індивідуальний навчальний план розробляють відповідно до потреб дитини. Навантаження організовують так: 5 годин на тиждень для учнівства 1–4-х класів; 8 годин на тиждень для учнівства 5–9-х класів; 12 годин на тиждень для учнівства 10–11-х (у майбутньому 12-х) класів. Час, відведений на патронаж, можна використовувати для вивчення предметів суто українознавчого компонента (наголосимо, що він відрізняється від того, який пропонують учнівству за кордоном, — ред.).

Для цього створили окрему Типову освітню програму для дітей із тимчасово окупованих територій. Там зберегли вимоги державних стандартів, але водночас: виключили або змінили теми, які можуть становити ризик для дітей; розробили різні модельні програми, з якими можна ознайомитися тут врахували безпековий аспект навчання; надали додаткові години на індивідуальні консультації, групові заняття, зокрема для підготовки до НМТ та ДПА (останню не проводять під час воєнного стану).

За словами Катерини Тимченко, для зарахування на педагогічний патронаж не потрібно надавати жодних додаткових підтверджувальних документів, якщо дитина перебуває на ТОТ, — треба лише заповнити заяву за зразком . Переведення на цю форму освіти можливе впродовж навчального року — без обмеження в часі. Навіть якщо в школі не відкрито жодного класу, учень чи учениця продовжить працювати у формі патронажу, а вчителю чи вчительці оплачуватимуть роботу з кожною дитиною.

Більше деталей про педагогічний патронаж ви можете знайти тут . Станом на 2025–2026 навчальний рік педагогічний патронаж реалізують у 87 українських школах, охоплюючи приблизно тисячу учнів та учениць. Можна обрати як повну програму навчання з вивченням усіх предметів, так і навчання за програмою українознавчого компонента для учнівства з ТОТ.

Як відбувається зарахування дитини з ТОТ до української школи? Контакти шкіл є у відкритому доступі, і для вступу батькам достатньо звернутися до обраної школи (наприклад, через електронну пошту), за можливості написати відповідну заяву та передати її через електронні засоби зв’язку, пояснює Катерина Тимченко. Процедура зарахування спрощена й не вимагає повного пакета документів, а також не потребує зазначення адреси проживання.

Катерина Тимченко З міркувань безпеки батьки можуть обирати школу навіть в іншому регіоні. Також дитина може розпочати навчання відповідно до року свого народження або з дітьми на клас молодше, якщо є така потреба.

Як ідеться в роз’ясненні Служби освітнього омбудсмена, під час організації освітнього процесу на ТОТ батькам, дітям і педагогам/иням необхідно дотримуватися заходів безпеки та пам’ятати кілька важливих правил: на будь-які українські освітні ресурси для навчання необхідно заходити з VPN (virtual private network — віртуальна приватна мережа, що допомагає обходити блокування певних вебресурсів); відкривати навчальні вебресурси в браузері необхідно в режимі «Інкогніто» (комбінацією Ctrl+Shift+N), щоб браузер не зберігав поточної інтернет-сесії в історії; після завершення навчання необхідно очищати історію браузера (комбінацією Ctrl+H), перевіривши та обравши період очищення; під час підключення до занять у синхронному режимі слід заходити під вигаданим ім’ям із вимкненим відео.

Не рекомендують ставити справжні фото для ідентифікації акаунту; якщо додому під час навчання прийшли сторонні особи — потрібно перервати заняття та здійснити перераховані вище заходи. Однак, як зауважує Юлія Кішенко, на практиці не всі вчителі/ки та батьки знають про можливості для дітей із ТОТ, зокрема про існування Типової освітньої програми або ж педагогічного патронажу.

Часом педагоги/ні продовжують працювати за програмами для дітей, які перебувають за кордоном, хоч ці програми інакші. «Також ми чекаємо на затвердження окремого Порядку визнання результатів навчання осіб, які проживали на ТОТ. Він необхідний, щоб учні та молодь могли отримати документи про повну загальну середню освіту, якщо вони навчалися за російськими освітніми програмами та не мали змоги відвідувати українські школи з міркувань безпеки.

Усе це свідчить про те, що інформаційно нам ще є над чим працювати, адже досі багато родин із ТОТ не мають чіткого розуміння доступних механізмів і можливостей для дітей», — наголошує Юлія Кішенко. ЯК МОЛОДІ З ТОТ ВСТУПИТИ ДО УКРАЇНСЬКИХ ПРОФЕСІЙНИХ, ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ ТА ЗВО? Що зі вступом до закладів професійної та фахової передвищої освіти із ТОТ?

Як розповідають у МОН, після початку широкомасштабного вторгнення з тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій переміщено: 50 закладів фахової передвищої освіти, що є відокремленими структурними підрозділами закладів вищої освіти; 45 закладів фахової передвищої освіти, що є самостійними юридичними особами; 32 професійні коледжі (з Донецької, Луганської та Запорізької областей).

Вступ до фахових та професійних коледжів для молоді, яка проживає на ТОТ і ТАБД, відбувається за спрощеною процедурою через освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» (їх перелік за 2025 рік доступний за посиланням , у 2026 році список буде оновлений — ред.). Через ці самі установи відбувається і вступ до закладів вищої освіти, про що розповімо нижче.

Під час вступної кампанії 2025 року в Україні функціонувало 205 освітніх центрів, із них 36 — у переміщених закладах вищої освіти з Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей (загалом в Україні налічують 29 переміщених ЗВО та 13 їхніх структурних підрозділів — ред.). Можна звернутися до будь-якого із центрів незалежно від місця проживання й отримати детальну консультацію щодо процедури вступу.

Однак для здобуття вищої освіти можна вступати лише до університету, що входить до складу того освітнього центру, через який проводять річне оцінювання з української мови та історії України. *Зазначимо, що в переліку немає професійних коледжів. За словами наших співрозмовниць, це створює прогалину в доступі молоді з ТОТ саме до професійної освіти.

Для вступу не потрібно складати НМТ. Подати документи до коледжів можна особисто або дистанційно. Навчання для вступників/ць із ТОТ у фахових коледжах здійснюють коштом держбюджету або фізичних / юридичних осіб (контракт) із можливістю переведення на бюджет (за наявності вільних місць).

Навчання в професійних коледжах для випускників/ць 9-х та 11-х класів — за кошти держбюджету. «Прізвища вступників шифрують у всіх інформаційних системах. А відеозаписи творчого конкурсу та співбесіди до фахових коледжів не оприлюднюють, але зберігають у приймальній комісії.

Щодо формату, то навчатися можна в очній, дистанційній або змішаній формі», — пояснюють у МОН. Студенти й студентки професійних коледжів із ТОТ можуть проживати в гуртожитках під час навчання (за державний кошт). У фахових коледжах вступники з ТОТ здебільшого мають пільги на проживання.

Також кожен фаховий коледж може надавати додаткові пільги вступникам/цям з тимчасово окупованих територій — у межах своєї автономії. Для вступників із ТОТ діє спрощена процедура вступу в українські ЗВО: де шукати інформацію та як безпечно виїхати з окупації Читати далі Куди вступити після 9-го класу — розбираємо основні варіанти Читати далі Хто має пільги при вступі у 2026 році: детальний розбір Читати далі