Український аграрний сектор демонструє обережність щодо розширення експортних зв'язків із країнами Африки, попри значний попит на продовольство з боку цього континенту. Лідери галузі наголошують, що поточні умови роблять цей напрямок надто ризикованим для стабільної роботи українських компаній.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, назвав Африку неможливим напрямком для руху українського агробізнесу. За його словами, там відсутня прозорість, юридичний захист не працює, а кількість кримінальних загроз є критично високою. Це створює серйозні перешкоди для постачання продукції.

Головною проблемою експерт називає відсутність контролю за постачанням та гарантій оплати. Африканські банки, за словами Козаченка, рідко виконують свої зобов'язання. Отримати підтвердження акредитиву від європейських банків для гарантування оплати українським компаніям можна лише в дуже рідкісних випадках, оскільки європейські фінансові установи не охоче погоджуються на такі гарантії.

Крім фінансових ризиків, експерти зазначають небезпеку фізичного нападів на вантажі. Існує реальний страх, що на вантажі можуть напасти пірати. У разі якщо африканська країна-покупець не розрахується, вона може просто відмовитися від відповідальності, заявивши, що це проблеми постачальника, а не їхня відповідальність.

Козаченко наводить приклад власного досвіду, коли українські компанії вже створювали виробництва в Африці, але отримували виключно негативний результат. Водночас він підкреслює необхідність знаходити шляхи вирішення цих проблем, посилаючись на успішний досвід ОАЕ та Туреччини, які активно працюють на цьому ринку.

Туреччина, до речі, постачає переважно перероблену продукцію, зокрема борошно, при цьому сама закуповує близько 80% пшениці в Україні. Експерт також згадує агресивну політику Росії, яка просуває свою продукцію на континент, використовуючи приватні військові компанії для контролю постачань та запобігання неплатежам.

Богдан Духницький з Інституту аграрної економіки підкреслює нестабільність експорту до Африки. Якщо у 2021 році обсяги становили 3,7 мільярда доларів, то через повномасштабне вторгнення та блокування портів у 2022 році вони впали до 1,6 мільярда доларів. Проте у 2024 році експорт відновився, принісши виручку в 2,8 мільярда доларів.