Луїс Гарсія Пласа очолив "Севілью" в березні. Результати так собі, зате пресконференції – це щось. Коли команда влетіла "Леванте" (0:2), тренер не стримувався: "Я їх не впізнаю.

Я так хлопцям і сказав. Вони просто позбуваються м’яча, ніби бояться грати – це ненормально. Я взагалі не розумію, як так можна.

Ви ж футболісти, то робіть свою роботу! ". "Севілья" видала дві перемоги поспіль і трохи відсапалася від зони вильоту.

Але ще недавно все було геть кепсько. Наприкінці квітня команда мала серію з шести поразок. Була, щоправда, одна перемога – над "Атлетіко" (2:1).

Здавалося б, крутий результат, але мадридці приїхали на "Пісхуан" напіврезервом – Сімеоне відверто беріг сили на Лігу чемпіонів. "Севілью" штормить не лише на полі. Колишній бос клубу Хосе Марія дель Нідо Бенавенте вже кілька років воює за управлінське крісло зі своїм же сином – нинішнім головою Хосе Марією дель Нідо Карраско.

Більше новин зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football Грошей теж бракує, про колишні успіхи на ринку можна забути. Раніше клуб жив за схемою Мончі "купи дешево – продай дорого", але щойно той пішов, схема посипалася. Замість молодих талантів почали набирати ветеранів із величезними зарплатами, як-от Ракітич, Папу Гомес чи Іско.

Продати їх вигідно було неможливо. Після Мончі клуб так і не зміг прийти до тями. Спочатку Віктор Орта розгрібав завали з порожнім гаманцем, тепер Антоніо Кордон намагається зліпити склад із того, що є – через оренди та вільних агентів.

Але на полі все одно сумно. Фанати на межі. Після поразки від "Ов’єдо" (5 квітня) гравцям дісталося на горіхи, а президента Дель Нідо Карраско назвали боягузом. Вболівальники прийшли на базу й намагалися прорватися на поле – довелося викликати копів.

Ла Ліга, звісно, таку агресію засудила, але це нікого не заспокоїло. Після одного з виїздів пів сотні радикалів чекали на команду під базою серед ночі. Вони лізли у бійку з футболістами й навіть знесли паркан, коли поліція перекрила їм шлях.

Читайте також Колишній спортивний директор Севільї отримав роботу в іншому клубі Ла Ліги "Севілья" – справжній ветеран Ла Ліги. Востаннє вони вилітали в Сегунду ще на стику тисячоліть, у сезоні 1999/2000. Тоді команда замкнула таблицю, але швидко повернулася і з того часу стабільно трималася серед топів.

Проте останні пару років усе летить шкереберть. Навіть перемоги в Лізі Європи не врятували від кризи. Порожні каси та відверто слабкі трансфери призвели до того, що клуб тепер бореться за виживання.

Минулого сезону вони ледь врятувалися, зупинившись на останньому безпечному місці. Зараз історія повторюється. Домашні перемоги над "Реал Сосьєдадом" та "Еспаньйолом" трохи підбадьорили фанів, але відрив від зони вильоту до вчорашнього вечора був всього одне очко.

Якщо вони вилетять, грошей не буде буквально ні на що. В "Севільї" все висить на волосині. Борги, збитки й фальшива бухгалтерія Серхіо Рамос вирішив урятувати рідну "Севілью", викупивши її, але платити повну ціну не збирався.

У квітні його фонд Five Eleven Capital замовив аудит, щоб знайти "дірки" та збити цінник. Спочатку за клуб просили 450 мільйонів євро, але коли аудитори почали копатися в паперах, волосся стало дибки. У звітах купа "косяків" та нестиковок.

Боси роками не списували старі борги, щоб штучно роздути вартість клубу. З іншого боку, якби вони грали чесно, "Севілью" вже б давно визнали банкрутом. П’ять років поспіль – одні збитки: мінус 135 млн євро лише за два сезони. Капітал клубу в глибокому мінусі, а тримаються вони на плаву тільки завдяки величезним кредитам від Goldman Sachs та CVC.

Виручка впала майже вдвічі – з 214 до 115 мільйонів євро за сезон. Якщо "Севілья" вилетить у Сегунду, телеправа знеціняться і рятувати буде нічого. Керівництво клубу робило хорошу міну при поганій грі й обіцяло все виправити розпродажем гравців.

Але Рамос і його люди не велися. Клуб фактично банкрут, і всі це розуміли. 450 мільйонів і гора боргів У понеділок, 11 травня, у цій мильній опері нарешті поставили крапку.

Карти на столі: за 80% акцій "Севільї" Рамос і партнери з Five Eleven Capital викладуть 450 мільйонів євро, але тепер сюди вшиті всі борги. Графік виплат прив’язали до результатів: все залежить від того, чи втримається команда в Ла Лізі, чи все ж вилетить у Сегунду. Ця пропозиція нарешті влаштувала всіх: і головні сім’ї акціонерів (Карріон, Кастро, Алес), і навіть колишнього боса Дель Нідо-старшого, у якого на руках чверть акцій.

Нинішній президент, Дель Нідо-молодший, теж зливає свої символічні сто акцій і йде. Читайте також Легендарний ексзахисник Реала стане співвласником одного з клубів Ла Ліги Тепер слово за Вищою спортивною радою Іспанії (CSD) – йдеться про продаж понад 25% акцій спортивного клубу, тож їхній дозвіл обов'язковий. Але це вже бюрократична формальність.

Торги були важкими, зате Рамос і компанія тепер чітко розуміють, яке ярмо на себе вішають. Ситуація там і справді непроста: у "Севільї" зараз один із найнижчих лімітів зарплат у лізі. Щоб витягти клуб із цієї ями, новим власникам доведеться одразу докинути в капітал 80–100 мільйонів євро.

Між Рамосом і "Севільєю" бувало всяке З одного боку, Серхіо Рамос точно найкрутіший вихованець академії "Севільї" та один із найтитулованіших захисників у світі. З іншого – фанати роками не могли йому пробачити старі образи. Все починалося ідеально.

Щойно Серхіо з’явився на "Санчес Пісхуані", трибуни були в захваті: свій хлопець, заряджений, ліз у кожну боротьбу. У нього було все, щоб стати іконою клубу на десятиліття. Але влітку 2005-го прийшов "Реал".

Фанати розлютилися навіть не через сам перехід. Хлопець відіграв в основі лише рік, йому було 19. Зрозуміло, що всі хочуть у топ-клуби, але Рамос пішов в останню хвилину трансферного вікна.

"Реал" виклав 27 мільйонів євро, сезон уже почався, і "Севілья" просто не встигла знайти йому заміну. З першого ж виїзду в Севілью Рамосу дали зрозуміти: йому тут не раді. Свист швидко переростав у добірний мат на кожному кроці.

І Серхіо не був би собою, якби просто терпів – він відповідав трибунам жестами та відверто їх тролив. Читайте також Серхіо Рамос підтримав 13-річного українського футболіста та привернув увагу світу до війни Крапку в стосунках поставили у 2017-му. В матчі Кубка Іспанії Рамос забив пенальті за "Реал" і побіг святкувати прямо перед фанатською трибуною.

Хоча він потім намагався вибачитися перед іншими секторами, показуючи, що його претензії лише до ультрас, було вже пізно. Його ненавиділи буквально всі. Влітку 2023-го в цьому серіалі стався новий поворот.

"Севілья" щойно взяла сьомий кубок Ліги Європи, але в чемпіонаті справи йшли паршиво, і фанати вимагали свіжої крові. Сезон уже стартував, а спортивний директор Віктор Орта так і не залатав дірку в захисті – найслабшому місці команди. І тут пішли чутки: Рамос може повернутися.

Він якраз пішов з ПСЖ і став вільним агентом. Варіант здавався ідеальним: досвідчений топ-деф, та ще й безкоштовно. Вболівальники розкололися на два табори: одні були готові забути старі образи заради результату, інші – і чути не хотіли про Серхіо в білій футболці. Зрештою, у вересні про трансфер оголосили офіційно.

Перше, що зробив Рамос – привселюдно вибачився: "Хочу перепросити у всіх севільїстів, кого я колись зачепив своїми жестами чи поведінкою". Через 18 років блудний син повернувся додому. З ним оборона виглядала куди впевненіше, хоча без нервів не обійшлося – "Севілью" весь сезон лихоманило біля зони вильоту.

Якось під час інтерв’ю Рамос навіть зірвався на фаната, який кричав щось із трибун: "Май повагу до людей і емблеми! Замовкни вже, ми тут справу робимо! ".

Але ця ідилія тривала недовго. В кінці сезону Рамос оголосив, що йде. Сказав, що задоволений досвідом, бо він допоміг йому нарешті загоїти стару рану в стосунках із рідним клубом. "Для нього це особисте", – кажуть люди з оточення Серхіо Рамоса про рішення купити "Севілью".

Хтось навіть жартує, що наступного року ми можемо побачити першого в історії Ла Ліги гравця-президента. Після короткого вояжу в "Монтеррей" (34 матчі та 8 голів), Рамос офіційно не вішав бутси на цвях. "Фізично він ще в порядку.

Інше питання – чи воно йому взагалі треба", – коментують знайомі. Схоже, в "Севільї" починається зовсім інша епоха. Фото – Getty Images / Global Images Ukrainе