Підписуйтеся на нас в Гугл Новини , а також читайте в Телеграм і Фейсбук Нове дослідження демонструє, що птерозаври опанували активний політ майже миттєво після появи, маючи мозок, розмір і будова якого нагадували нелітаючих динозаврів. Команда Johns Hopkins Medicine реконструювала порожнини мозку птерозаврів і їхнього родича лагерпетида за допомогою КТ.

Маттео Фаббрі наголошує: «птерозаври розвинули здатність до польоту… і зробили це з меншим мозком». Незважаючи на скромний об’єм мозку, зорові частки були збільшені — ключова адаптація для орієнтації в польоті.

Мозок лагерпетида вже демонстрував ознаки підсиленого зору. Маріо Бронзаті пояснює: «мозок лагерпетида мав ознаки, пов’язані з поліпшеним зором». Проте форма та пропорції мозку двох груп різко розійшлися, що свідчить про раптовий еволюційний стрибок у походженні птерозаврів.

На відміну від птахів, які формували політ через поступове збільшення мозочка й переднього мозку, птерозаври, ймовірно, отримали повний набір нейросенсорних можливостей на ранньому етапі. Емі Баланофф підкреслює: «будь-яка інформація… є важливою для розуміння польоту та нейросенсорної еволюції».

Порівняння з крокодилоподібними формами та ранніми птахами показало, що птерозаври мали лише помірно збільшені півкулі, що не наближало їх до сучасних птахів. Подальші дослідження мозкової структури цих давніх рептилій мають прояснити, як саме компактна нейроанатомія забезпечувала керування польотом. Фаббрі підкреслює, що розуміння цього стане важливим кроком до розкриття закономірностей біології польоту.