Верховний Суд: виселення без альтернативного житла може бути непропорційним

Верховний Суд України визнав, що виселення мешканців без надання альтернативного житла може бути непропорційним втручанням у їхні права. Ця позиція була сформульована під час розгляду справи №522/15146/22, яка відбулася 17 квітня 2026 року.

Спір виник між власником квартири та колишніми родичами, які фактично проживали в ній тривалий час. Власник наполягав на своєму праві власності, стверджуючи, що відповідачі не зареєстровані, не сплачують комунальні послуги та обмежують його доступ до приміщення.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у виселенні, оскільки врахували відсутність у відповідачів іншого житла та стійкий життєвий зв'язок із квартирою. Вони вважали, що примусове виселення порушило б принцип пропорційності.

Верховний Суд підкреслив, що ключовим критерієм є не формальне право власності, а баланс інтересів сторін згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини. Тривале проживання формує захищений зв'язок із житлом, який може прирівнюватися до права на повагу до приватного життя.

У результаті касаційну скаргу власника залишено без задоволення, а рішення нижчих судів залишено без змін. Суд закріпив орієнтир, що вирішальним у таких спорах є реальні життєві обставини та необхідність забезпечення альтернативного житла.

Ця практика має важливе значення для власників нерухомості та мешканців, оскільки підкреслює відповідальність держави та судів за дотримання прав людини при вирішенні житлових спорів.