У 2025 році українці зіткнуться з двома датами святкування Вознесіння Господнього, що залежатиме від церковного календаря, яким користується ваша громада. Православна церква України, яка перейшла на новий стиль, відзначатиме свято 29 травня, тоді як парафії, що дотримуються юліанського календаря, святкуватимуть його 5 червня. Це питання є особливо актуальним для багатьох родин, які планують спільні заходи та відпочинок.

Вознесіння завжди припадає на четвер, на сороковий день після Великодня. Оскільки дати Великодня у 2025 році розійшлися, то й дата Вознесіння також змістилася. За новим календарем, який прийняла ПЦУ та УГКЦ, Великдень припав на 20 квітня, тому Вознесіння відзначається 29 травня. За старим стилем, який дотримуються деякі парафії УПЦ, Великдень був 27 квітня, що зміщує свято на 5 червня.

Це свято є кульмінацією пасхального періоду і символізує вознесіння Ісуса Христа на небо після 40 днів перебування з апостолами. Воно не є днем прощання, а скоріше символом надії на друге пришестя та присутність Бога серед людей через віру. У народі це свято також називають Вшестя, і воно має глибоке духовне значення для віруючих.

Традиції святкування в Україні включають як церковні обряди, так і народні звичаї. У храмах відбувається бдіння та літургія, після чого віряни вітаються словами «Христос посеред нас!». У побуті господині печуть обрядове печиво у формі драбинок, що символізує підняття на небо, прикрашають хати зеленню та відвідують узвишшя, щоб подивитися на небо. Також згадують померлих, але без скорботи, з вірою у воскресіння.

Існують суворі народні застереження щодо поведінки у цей день. Не можна працювати в полі чи городі, починати важливі справи, які можуть «відірватися від землі», а також сумувати. День має бути сповнений радості та духовного піднесення. Не варто також викидати залишки їжі чи води, оскільки все сьогодні вважається святим.

Хоча Вознесіння припадає на четвер, воно не є офіційним державним вихідним днем в Україні. Проте окремі релігійні громади, школи або роботодавці можуть надавати вихідний або скорочений робочий день за власним рішенням. Свято не вимагає суворого посту, тому на стіл можна ставити м'ясні та молочні страви, наприклад, тушковану курку, вареники з сиром або обрядові драбинки з медом.

Важливо провести цей день не в метушні, а в молитві та родинному колі, з вдячністю за все, що є. Незалежно від обраної дати, суть свята залишається незмінною — це нагадування про завершення земної місії Христа і початок нового етапу життя Церкви, яку веде Святий Дух.