Тридцять вісім років спостережень у Поліссі дали чітку відповідь на питання, як зберегти родючість землі: без системного внесення добрив втрати гумусу неминучі, а їхнє застосування здатне не лише відновити, а й значно підвищити врожайність культур. Дослідження, що тривають з 1982 року, засвідчили критичну залежність стану ґрунту від способів обробітку та кількості органічних і мінеральних добрив.

Вчені з'ясували, що на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах вміст гумусу без удобрення постійно знижується. За 38 років на контролі без добрив запаси органічної речовини зменшилися на 0,12% при оранці та на 0,09% при дискуванні. Це призводить до ущільнення ґрунту, втрати його структури та різкого падіння врожайності зернових культур до критично низьких рівнів.

Найбільш ефективним виявився комплексний підхід із внесенням 7,8 т гною та мінеральних добрив (N 57 Р 63 К 70 кг) на гектар. Така система забезпечує стійкий позитивний баланс гумусу. За умови застосування безполицевого обробітку на цьому фоні накопичення гумусу відбувається утричі швидше, ніж при традиційній оранці, що свідчить про посилення процесів гуміфікації.

Результати експерименту вражають: за систематичного удобрення врожайність озимих зернових культур зросла з 1,5 т/га на неудобреному фоні до 5,5 т/га. Окрім того, вміст рухомого фосфору в ґрунті збільшився утричі, а обмінного калію — у 1,8 разу, що створює сприятливі умови для росту рослин на довгі роки.

Дослідження підтверджують, що навіть сівозміна з бобовими культурами не може повністю компенсувати відсутність добрив на легких ґрунтах Полісся. Лише поєднання раціонального обробітку та регулярного внесення органіки та мінералів дозволяє підтримувати високу родючість землі та гарантувати стабільні врожаї для аграріїв регіону.