Чим багатшим стає суспільство, тим більше їжі воно купує, але нове дослідження економістів з Texas A&M AgriLife Research спростовує думку про нескінченне зростання марнотратства. Вчені виявили, що залежність між доходами та харчовими відходами має форму перевернутої літери U: спочатку кількість викинутої їжі зростає, але на високих рівнях добробуту може стабілізуватися або навіть зменшуватися.

Дослідження, опубліковане в American Journal of Agricultural Economics, провів Emiliano Lopez Barrera разом із колегами Dominic Vieira та Marcelo Dias Paes Ferreira. Вони застосували складну модель стохастичного граничного аналізу, щоб оцінити споживчі відходи в різних країнах та періодах часу без необхідності постійного дорогого моніторингу кожного домогосподарства.

На середніх рівнях доходів люди схильні купувати продукти «про запас», обирати ширший асортимент та частіше викидати зіпсовані товари, намагаючись заощадити час або уникнути нестачі. Однак на високих рівнях добробуту споживачі часто стають ефективнішими завдяки кращому доступу до інформації, якісному зберіганню та свідомішому плануванню меню.

Глобалізація продовольчих систем зробила їжу доступною цілий рік, але це також призвело до психологічного сприйняття продуктів як нескінченного ресурсу. Вчені наголошують, що зменшення відходів може вплинути не лише на екологію, а й на ціни на продукти, роблячи їх доступнішими для бідніших верств населення.

Практичний висновок для читачів простий: планування покупок та використання залишків економить гроші та зменшує екологічний слід. Для держави ж важливо розуміти, що боротьба з марнотратством вимагає не лише закликів, а й змін у системі упаковки, логістики та освітніх кампаніях.

Автори дослідження також зазначають, що частину харчових відходів можна перетворити на ресурс для біоенергетики або кормів, але найкращим варіантом залишається запобігання їх утворенню. Ця робота відкриває нові можливості для точнішого вимірювання проблеми та розробки ефективної політики у сфері сталого розвитку.