Українці, які втратили житло чи майно через війну, тепер можуть зафіксувати свої збитки у міжнародному Реєстрі навіть без документів чи фото. Ця зміна робить процедуру максимально гнучкою для тих, хто рятувався з окупації лише з найнеобхіднішим і не мав змоги задокументувати руйнування.

Мешканці міст, що зазнали масштабних руйнувань, таких як Маріуполь, Бахмут чи Авдіївка, можуть описати подію власними словами. Подати заяву можна через застосунок «Дія», який автоматично підтягує дані з державних реєстрів.

Якщо інформації в реєстрах немає, людина може подати будь-які наявні докази або просто описати ситуацію. Виконавчий директор Реєстру Маркіян Ключковський зазначив, що додатково можна надіслати фотографії або скани документів, але їхня відсутність не є перешкодою.

У разі відсутності паперових підтверджень фахівці використовують альтернативні методи перевірки. Зокрема, залучають супутникові знімки високої роздільної здатності, звіти міжнародних гуманітарних організацій та офіційні дані з відкритих джерел для підтвердження факту та дати руйнувань.

Реєстр збитків є першим елементом глобальної системи відшкодування. Він відповідає за збір інформації, а наступним кроком стане створення компенсаційної комісії, яка розглядатиме заяви та визначатиме суми виплат. Завершальним етапом стане запуск фонду для безпосередніх виплат людям та бізнесу.

Головна мета спрощеної процедури — забезпечити право на відшкодування для кожного, навіть якщо під час евакуації не вдалося забрати документи. Наразі у Реєстрі відкрито 16 категорій заяв, але до кінця весни 2026 року планується запуск усіх 43 напрямків, включаючи збитки бізнесу та інфраструктури.