Навколо аеропорту Нью-Делі та в інших столицях Азії досі можна побачити рекламу російського пропагандистського каналу RT, проте це лише вершина айсберга. Росія активно використовує успадковану від СРСР мережу та історичні наративи, щоб сформувати в регіоні Південної та Південно-Східної Азії особливий імідж, намагаючись перетворити країни на інструмент балансування проти Заходу.

Кремль значно активізував присутність у регіоні, запустивши у грудні 2025 року офіційний канал RT India та гіндімовну версію. Проєкт залучає відомих індійських політиків, таких як Шаші Тарур, для створення контенту про «особливі» зв'язки Москви та Нью-Делі. Попри вочевидь великі інвестиції, прямий вплив обмежений, оскільки місцеві ЗМІ та молодь частіше сприймають російські наративи через призму історичної спадщини, а не сучасних медіа.

Окрім медіа, Росія працює з молоддю через освітні проєкти RT Academy та SputnikPro, які проводять лекції в університетах Індії, Індонезії та інших країн АСЕАН. Ці ініціативи фінансуються Россотруднічеством і спрямовані на формування прихильного до Кремля середовища серед журналістів та блогерів. Водночас аналітики зазначають, що російська пропаганда часто перекривається китайською, яка має значно більший вплив у регіоні.

Ключовим інструментом маніпуляції залишається історична пам'ять та культурна спадщина. Росія активно прославляє зв'язки між царем Миколою II та королем Таїланду, а також позиціонує себе як захисника мусульманських інтересів, на противагу США. Експерти наголошують, що країни регіону використовують Москву як «інструмент хеджування» у сферах збройного експорту та атомної енергетики, не обираючи жодної сторони конфлікту.

Україні варто активізувати свою інформаційну стратегію, адже існують приклади позитивної співпраці, які часто забуваються. Наприклад, український інженер Георгій Мещеряков зробив внесок у створення Індійського інституту технологій, а історичні зв'язки між українцями та королівськими родами Азії можуть стати підґрунтям для нових дипломатичних ініціатив.

Попри зусилля Кремля, молоді покоління в Азії все частіше обирають вивчення англійської, корейської чи китайської мов, а не російської, оскільки це дає більше можливостей для працевлаштування. Україна має шанс відновити забуті зв'язки та запропонувати регіону альтернативу, яка базується на реальних досягненнях та спільній історії, а не на маніпуляціях минулим.