Наприкінці лютого США та Ізраїль розпочали скоординовані удари по Ірану. За лічені дні Ормузька протока — найважливіша енергетична артерія планети — фактично перестала функціонувати. Наслідки відчули всі: від нафтових ринків Азії до цін на бензин у Львові та Харкові.

У цьому матеріалі аналізую, як цей фактор уже змінює глобальні правила гри на енергетичних ринках і впливає на економіку України. Ормузька протока — нерв глобальної енергетики Ормузька протока між Іраном та Оманом — вузький морський коридор шириною близько 3 кілометрів у найвужчому місці. Через неї щодня проходить приблизно 20% світового споживання нафти та зрідженого природного газу (LNG).

Фото до матеріалу: Як війна на Близькому Сході змінює енергетичні ринки і впливає на бізнес в Україні

Це робить її буквально «вузьким місцем» глобальної енергетичної системи — жодна інша точка на планеті не концентрує такий обсяг критично важливих ресурсів. Після початку бойових дій судновласники самостійно призупинили поставки з міркувань безпеки. У Перській затоці на якір стали понад 150 танкерів — безпрецедентна подія для мирного часу.

Як це позначилося на нафтових та газових ринках Реакція ринків була миттєвою. 2 березня 2026 року ціни на нафту Brent зросли на 8%. Станом на середину березня ціни перевищили $105 за барель.

Фото до матеріалу: Як війна на Близькому Сході змінює енергетичні ринки і впливає на бізнес в Україні

Природний газ відреагував ще гостріше. Ціни на Amsterdam TTF — еталонний індикатор для Європи — зросли більш ніж на 70% між 27 лютого і піком 3 березня. До середини березня газ подорожчав приблизно на 50% від старту конфлікту.

Наслідки для Європи Європа не є значним імпортером перської нафти або катарського газу. Але глобальний характер ринку означає, що будь-яке скорочення пропозиції негайно позначається на цінах незалежно від географії. Якщо скорочуються поставки LNG, європейські країни змушені конкурувати з Азією за обмежені ресурси.

Ситуацію ускладнює той факт, що Європа розпочала 2026 рік з найнижчим рівнем газових сховищ за останні роки: 46 млрд куб. м наприкінці лютого проти 60 млрд у 2025 році та 77 млрд у 2024 році. Зростання цін на газ призводить до зростання цін на електроенергію: більшість ключових ринків Європи залежать від газу як джерела енергії.

Вплив на Україну: ефект уже тут Для України конфлікт на Близькому Сході має кілька вимірів одночасно, і більшість із них уже відчутні на практиці. Це помітно буквально щодня: у цінах на пальне, логістиці та операційних витратах бізнесу. Ціни на пальне Найпростіший індикатор — ціни на стелах автозаправних станцій.

Вони реагують миттєво, навіть без фізичного дефіциту, оскільки залежать від коливань на фондових біржах. Чим вища ціна за нафту і газ, тим вищою стає собівартість будь-якої продукції. Компанії, які використовують дизель для техніки або генераторів, уже стикаються зі зростанням щоденних витрат.

Це особливо відчутно для агросектору, будівництва і виробництва. Газ і зимове заповнення сховищ Серйозний ризик пов’язаний із газом. Україна закуповує його переважно невеликими партіями, і в умовах різкого зростання цін це ускладнює підготовку до наступного опалювального сезону. У разі якщо конфлікт триватиме понад два місяці, ціни на газ на європейських ринках можуть потроїтися, що критично ускладнить заповнення підземних сховищ до наступної зими.

Підписуйтеся telegram viber youtube instagram Паралельно руйнування ТЕС і ТЕЦ внаслідок російських атак змушує Україну нарощувати газову генерацію електроенергії — попит на газ зростає. Добрива та агросектор Збої в постачанні нафти і газу швидко передаються на ринок добрив. Газ є основною сировиною для виробництва аміаку, а той — базою для азотних добрив.

Тому зростання цін на енергоносії майже автоматично означає подорожчання добрив. Для українських виробників це означає зростання собівартості та ризики скорочення виробництва. У підсумку це б’є не лише по промисловості, а й по врожайності, експорту та валютних надходженнях.

Енергетика України у новій реальності Ця криза не створює нових трендів в енергетиці, але суттєво прискорює ті, що вже формувалися. Йдеться передусім про децентралізацію генерації, розвиток відновлюваних джерел енергії та систем накопичення. Компанії, які раніше інвестували в енергонезалежність, продовжують реалізацію проєктів.

Натомість частина нових ініціатив, особливо пов’язаних із газовою генерацією, призупиняється через високу волатильність цін і невизначеність на ринку. У таких умовах для України критично важливо фокусуватися не лише на довгострокових трансформаціях, а й на рішеннях, які можна реалізовувати вже сьогодні. Зокрема: розбудова невеликих ТЕЦ на локальних ресурсах, використання торфу, генерація з відходів сільського господарства.

Це приклад практичної енергетики, яка знижує залежність від імпортних енергоносіїв і підвищує стійкість системи. Водночас такі рішення потребують системної державної підтримки — тарифної, інвестиційної та регуляторної. Ключовим фактором залишається вартість енергії.

У енергоємних галузях вона формує значну частку собівартості продукції, а отже безпосередньо впливає на конкурентоспроможність бізнесу. Чим дорожча електроенергія і виробництво, тим слабші позиції українських компаній на глобальних ринках. Саме тому для України важливо діяти одночасно в кількох напрямах: зберігати і розвивати атомну генерацію як базу енергосистеми; масштабувати відновлювані джерела енергії та накопичувачі; впроваджувати децентралізовані рішення на рівні бізнесу і громад.

Енергонезалежність — це базова умова економічної стійкості нашої держави. Підписуйтеся telegram viber youtube instagram Головне від The Page Дякуємо, що підписалися на The Page . Буде гаряче!

Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали. Я погоджуюсь з політикою конфіденційності Подякувати 🎉 50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH