Війна на Близькому Сході та блокада Ормузької протоки суттєво вплинули на вартість добрив, загрожуючи світовому агросектору новою кризою. Українські аграрії також відчули наслідки цього процесу: ціни на деякі види добрив зросли на 40-50% ще з березня, а західні аналітики попереджають про можливі проблеми з врожаєм до 2027 року. Ситуація вимагає детального погляду на те, як змінилася торгівля добривами з початком повномасштабного вторгнення.

Найбільш критичним для українського сільського господарства є імпорт азотних добрив, необхідних для росту рослин. До війни, у 2021 році, країна закупила понад 1,5 млн тонн цього виду добрив. У 2022-му обсяги різко впали до 515 тисяч тонн, але згодом почали відновлюватися, досягнувши у 2024 році майже довоєнного рівня. Торік було закуплено 1,775 млн тонн, а за перші три місяці поточного року — 693 тисячі тонн.

Інші категорії добрив також демонструють динамічні зміни. Обсяги закупівлі комплексних добрив з елементами N, P, K у 2025 році склали 1,179 млн тонн, тоді як у перші два роки війни вони були значно нижчими. Калійні та фосфорні добрива, які в 2021 році закуповувалися у великих кількостях, у 2022 році впали до мінімуму, проте торік їхні обсяги зросли, хоча й не досягли довоєнних показників.

Ситуація з експортом виглядає ще більш драматичною. Лідером серед товарів, що йдуть на зовнішні ринки, є азотні добрива, проте їхні обсяги різко скоротилися. Якщо у 2021 році на експорт відправили 1,6 млн тонн, то у 2024 році цей показник впав до 33,7 тисяч тонн. Фосфорні добрива Україна зовсім не експортує, а продажі інших видів добрив залишаються незначними.

Експерти зазначають, що тривала блокада протоки може мати наслідки, які перевищать наслідки вторгнення 2022 року. Зростання цін на добрива загрожує глобальною продовольчою кризою, що робить аналіз українського ринку особливо важливим для розуміння загальної картини. Відновлення логістичних ланцюгів та стабілізація цін залишаються ключовими викликами для аграрного сектору країни.