У передгір'ї Карпат знаходиться Нижнє Селище, яке за останні тридцять років перетворилося з типового села без дитсадка на туристичну візитівку Закарпаття. Головним двигуном цієї трансформації став Петро Пригара, вчитель математики, який у 1994 році прийшов до ідеї заснувати власну сироварню. Його шлях почався з зустрічі з представниками європейського кооперативу, які допомогли запустити виробництво в регіоні.

Навчання швейцарських майстрів і будівництво власноруч виробництва стали фундаментом успіху. Перші роки були важкими, адже місцеві споживачі звикли до дешевого промислового сиру без смаку. Петро довів, що потрібно терпіти і не зупинятися, навіть коли родичі застерігали від ризику. З часом сир почав продаватися, а сироварня стала соціально-економічним проектом, що зберігає дрібне сільське господарство в горах.

Сьогодні підприємство щодня переробляє тонну молока, яке приносять понад 800 дворів у селі. Технологія виробництва повністю швейцарська: без консервантів, добавок і поспіху. З десяти літрів молока виходить лише один кілограм твердого сиру, який дозріває від чотирнадцяти днів до пів року. Кожен сорт має свій унікальний смак: від солодкуватого «Селиського» до горіхового «Нарциса Карпат».

Особливий успіх проекту забезпечують люди, які тут працюють. Багато співробітників не мали профільної освіти, але навчилися гігієні, контролю якості та догляду за худобою прямо на виробництві. Сьогодні колектив складають переважно жінки з села, які хочуть жити в рідному краю не гірше, ніж у місті. Донька засновника Інна Пригара розвиває бренд, створюючи нові смаки та просуваючи овечу бринзу.

Сироварня стала центром, навколо якого з'явилися деревообробний цех, крафтова майстерня, екоферма та ферма равликів. У 2020 році на території відкрився «Селиський ракаш» — крамниця-кав'ярня-бібліотека, що об'єднує кращих виробників крафтових продуктів регіону. Туристи з усієї України приходять сюди не лише за смаком, а й щоб дізнатися історію місця, клімату та традицій.

Незважаючи на складні часи, виробництво не зупиняється і продовжує розвиватися. Закарпаття з його чистим повітрям та гірськими водами ідеально підходить для швейцарської технології. Як зазначає Інна Пригара, особистою перемогою стане те, що сироварня працюватиме ще двадцять років. Це довів простий факт: для розвитку села достатньо якісного молока, терпіння та віри в свою справу.