Європейські країни дедалі серйозніше замислюються над створенням власної альтернативи американським крилатим ракетам Tomahawk, проте реалізація таких планів може затягнутися на десятиліття. Проблема стала особливо гострою після того, як у Європі почали відкрито говорити про необхідність зменшення залежності від США у питаннях оборони, адже без американської підтримки НАТО може залишитися без потужної далекобійної зброї.

Як пише Financial Times, ще за часів адміністрації Джо Байдена США планували розмістити в Європі батальйон із крилатими ракетами Tomahawk та гіперзвуковою зброєю Dark Eagle. Ідея полягала у створенні для НАТО можливості завдавати високоточних ударів на великі відстані по цілях у глибині території Росії або інших потенційних противників. Йдеться про системи класу Deep Precision Strike — далекобійну високоточну зброю з радіусом дії від 1000 до 3000 кілометрів.

Проблема для Європи полягає у тому, що власних аналогів у достатній кількості вона фактично не має. Генеральний секретар Європейської асоціації аерокосмічної, оборонної та охоронної промисловості Каміль Гранд визнав: причина не у технологічній відсталості, а у багаторічній політичній обережності. Після Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності європейські країни роками уникали розробки наземних ракетних систем, які могли б виглядати як ескалація.

Зараз у європейських країн є лише обмежені варіанти. Німеччина та Іспанія мають ракети Taurus із дальністю близько 500 кілометрів, а Франція та Велика Британія спільно виробляють ракети SCALP та Storm Shadow. Але головна проблема — невеликі запаси та те, що всі ці ракети запускаються з літаків, що вимагає переваги у повітрі, яку без США забезпечити значно складніше.

У 2024 році Німеччина, Франція, Польща та Італія розпочали спільну програму Elsa зі створення нового покоління європейських далекобійних ракет, до якої згодом долучилися Велика Британія та Швеція. Однак більшість із цих систем поки перебувають лише на ранніх стадіях створення, а перші результати очікуються не раніше середини 2030-х років.

На цьому фоні у Європі дедалі частіше починають говорити про український досвід. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін вивчатиме «українське ноу-хау» у сфері далекобійних ударів. Україна за останні роки фактично створила власну школу виробництва далекобійної зброї та дронів, які регулярно атакують об'єкти далеко вглибині російської території, зокрема через ракету «Фламінго» з дальністю понад 3000 кілометрів.

Аналітики зазначають, що зараз Європа фактично перебуває у стані стратегічного запізнення. Старший науковий співробітник Норвезького університету оборони Фабіан Хоффман наголосив, що європейські країни змушені шукати будь-які доступні рішення максимально швидко, щоб компенсувати втрату американської підтримки.