Успішні удари українських дронів по російських портах Приморськ та Усть-Луга, хоч і викликали емоційне піднесення в Україні, мають і приховану небезпеку. Часом ці безпілотники, дезорієнтовані російськими засобами радіоелектронної боротьби, залітають на територію країн Балтії та Фінляндії. Такі інциденти ставлять відносини Києва з його найближчими союзниками перед непростим викликом безпеки.

Найбільша концентрація таких випадків припала на минулий місяць, коли вперше зафіксували масове перетинання кордонів. Київ пояснює це тим, що під впливом ворожої РЕБ дрони втрачають орієнтацію і летять помилковим курсом, хоча й не мали б цього робити. Проте існує реальна загроза, що ворог може маскуватися під українські дрони, свідомо атакуючи проукраїнські держави-члени ЄС та НАТО.

Уряди Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії опинилися перед дилемою. З одного боку, ці країни гостро відчувають російську загрозу і зацікавлені в успіхі України. З іншого — заблукалі дрони можуть вибухати на їхній території, створюючи ризики для життя людей та майна. Попри те, що досі обійшлося без жертв, кожен такий випадок посилює напругу в суспільстві.

Ситуація різко змінилася з березня до травня. Спочатку союзники підкреслювали, що не звинувачують Україну і розуміють неминучість ризиків. Однак Росія спробувала використати це для дезінформації, стверджуючи, що країни Балтії дозволяють використовувати свою територію для ударів. У столицях Європи категорично заперечили ці звинувачення, а Латвія навіть викликала російського дипломата для протесту.

Наразі риторика партнерів стала набагато жорсткішою. Фінський прем'єр та міністр оборони заявили, що використання їхнього повітряного простору для таких операцій категорично заборонено. Суспільство в сусідніх з Росією державах прагне відчуття миру і тисне на політиків, змушуючи їх коригувати позицію щодо «забульканих дронів». Київ вибачається та підкреслює ненавмисний характер інцидентів, але чи достатньо цього для збереження довіри партнерів, поки що важко сказати.