Президент України Володимир Зеленський у суботу, 2 травня, офіційно запровадив нові санкції проти п'яти осіб, які, за оцінкою Ради національної безпеки і оборони, загрожують національним інтересам та безпеці держави. Серед заходів проти них — блокування активів, заборона торговельних операцій та позбавлення державних нагород України безстроково. Цей крок став відповіддю на дії, що підривають суверенітет та територіальну цілісність України.

Однією з ключових фігур у цьому списку став колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Він потрапив під обмеження разом із бізнесменом Богданом Пукішем, який є соратником Віктора Медведчука, а також російськими функціонерами Аланом Кірюхіним, Станіславом Поздняковим та Михайлом Маміашвілі. Останні двоє визнані пропагандистами, які використовують олімпійський спорт РФ для поширення дезінформації.

Андрій Богдан сам попередив про можливі санкції ще кілька годин до офіційної публікації указу. У дописі до Facebook він іронічно зазначив, що отримав сотні попереджень від друзів про те, що «Вова» затверджує проти нього персональні обмеження. Він висловив припущення, що влада може намагатися відволікти суспільство або відповісти на його попередній іронічний пост про блокнот із списком «п*дарасів».

У своєму коментарі Богдан наводив версію, що санкції пов'язані зі спробами передати документи через ланцюжок контактів між Михайлом Ткачем, Тимуром Міндічем та журналістами. Він стверджував, що зустрічі та обмін інформацією між цими особами свідчать про спільну діяльність, яка може бути кваліфікована як злочинна, і що матеріали можуть бути злиті напряму журналістам.

Ці санкції діятимуть протягом десяти років і передбачають суворі обмеження для фізичних та юридичних осіб, пов'язаних із підсанкційними громадянами. Вони не можуть брати участь у приватизації держмайна, отримувати ліцензії або користуватися державними нагородами України. Це посилює тиск на осіб, які, на думку влади, підтримують агресію проти держави.

Публікація санкційного указу відбулася на сайті Президента рівно о 18:00 2 квітня, хоча в тексті згадується дата 2 травня як день введення заходів. Незалежно від хронології, цей крок демонструє рішучість української влади боротися з внутрішніми та зовнішніми загрозами, використовуючи інструменти міжнародного тиску та національного законодавства.