Нещодавній візит президента України Володимира Зеленського до Азербайджану привернув увагу світової спільноти не лише через дипломатичні контакти, а й через його пропозицію проводити переговори з Росією саме в Баку. Ця ідея виглядає як спроба знайти нейтральну платформу для діалогу, де Туреччина може здаватися менш надійною для Москви, а арабські країни — занадто близькими до США. Азербайджан ж, маючи географічну близькість до Росії та досвід співпраці з Заходом, може стати таким місцем.

Відносини між Україною та Азербайджаном завжди були теплими, що підкріплюється економічною співпрацею в енергетиці, безпеці та постачанні озброєнь. Проте значна частина цих контрактів пов'язана з компаніями, пов'язаними з родини президента Ільхама Алієва. Незалежно від того, хто саме ініціював пропозицію, сама ідея використання Баку як майданчика для мирних ініціатив є важливою для політичного іміджу влади в Баку.

Фото до матеріалу: Зеленський запропонував вести переговори з Росією в Баку: що це означає для України та прав людини

Ситуація в Азербайджані зараз напружена через масові репресії та корупційні скандали. У країні, де нараховується понад 340 політичних в'язнів, єдиним лідером опозиції, якого не вдалося придушити, став Алі Карімілі. Він очолює Народний фронт і вже понад п'ять місяців перебуває у в'язниці за вигадані звинувачення у спробі державного перевороту.

Авторитарні режими часто використовують такі звинувачення, щоб усунути опонентів. Алі Карімілі звинувачували у десятках переворотів, причому часто його звинувачували у співпраці з іранськими радикалами або групами Фетхуллаха Гюлена. Кожен раз, коли влада наближалася до арешту, вона зупинялася, але нарешті, восени 2025 року, момент настав, і його затримали.

Фото до матеріалу: Зеленський запропонував вести переговори з Росією в Баку: що це означає для України та прав людини

Цікаво, що звинувачення у змові з Росією виникли саме тоді, коли Азербайджан намагається відновити відносини з Москвою. Директор російської Служби зовнішньої розвідки Сергій Нарішкін відвідав Баку у жовтні 2024 року, і було домовлено про спільну боротьбу з «недержавною опозицією», до якої належить Народний фронт. Через рік ця сама опозиція звинувачувалася у змові проти Азербайджану з підтримкою Росії.

Свідчення захисника Карімілі, Новруз Тагієва, показало, що його катували і змушували підписувати звинувачувальні заяви. Він відмовився, за що отримав вирок на шість з половиною років. Спроби отримати свідчення від активістів Народного фронту також не вдалося. Це свідчить про системний характер репресій та відсутність справжньої логіки у діях влади.

Історія Алі Карімілі сягає 1994 року, коли проти нього відкрили справу за незаконне володіння зброєю, хоча гранату так і не знайшли. Ця справа ніколи офіційно не була закритою і використовується як підстава для заборони виїзду за кордон. Парадокс полягає в тому, що Карімілі, який у 1994 році протестував проти розгортання російських військ, зараз звинувачується у змові з Росією проти Азербайджану.

Для українців ця ситуація є важливою, оскільки вона демонструє, як працюють авторитарні режими та як використовують політичних в'язнів для маніпуляцій. Події в Азербайджані можуть стати уроком для інших країн, які стикаються з подібними викликами. Дипломатичні кроки України мають на меті не лише захист своїх інтересів, а й підтримку прав людини у регіоні.