Земна пліснява, яку виявили у стерильних приміщеннях NASA, здатна вижити після процедур знезараження, призначених для апаратів, що летять на Марс. Нове дослідження вказує на критичну прогалину в системах планетарного захисту та ставить незручне запитання: чи не відправили ми вже власні мікроорганізми на іншу планету?

Головна проблема астробіології полягає не в тому, що інопланетне життя прилетить до нас, а в тому, що земні мікроби можуть опинитися на Марсі разом із посадковим апаратом. Якщо марсохід колись знайде мікробів із земною ДНК, це буде не відкриття, а катастрофічна помилка, коли людство виявить не марсіан, а власних «безбілетників».

Вчені виділили близько 20 грибних штамів із чистих кімнат, де збирають міжпланетні апарати, і перевірили їхню стійкість до вакууму, ультрафіолету та умов, що імітують марсіанську поверхню. Найстійкішим виявився Aspergillus calidoustus, який витримав тривале опромінення та нагрівання до 125 градусів Цельсія — саме таку температуру NASA використовує для стерилізації перед посадкою.

Автори дослідження наполягають на перегляді стандартів для чистих кімнат у всіх організацій, що здійснюють міжпланетні місії, включаючи NASA, європейські агентства та приватні компанії. Ризик зростає разом із кількістю польотів: до Марса готують марсоходи, посадкові апарати, вертольоти та місії із поверненням зразків.

Для майбутніх місій це означає не лише технічні, а й наукові виклики. Сучасні прилади стають дедалі чутливішими й здатні фіксувати найслабші сліди біології, але та сама чутливість підвищує ризик прийняти занесене земне забруднення за марсіанську знахідку. Пілотовані польоти ускладнять задачу ще більше, оскільки людина несе з собою мільярди мікроорганізмів, і повністю стерильний екіпаж є неможливим.