Апеляційний суд у справі № 564/9/26 остаточно підтвердив, що системне заниження премій та нерівномірний розподіл службових обов'язків можуть кваліфікуватися як мобінг працівників. Це рішення є важливим прецедентом, який чітко окреслює межі управлінських повноважень керівництва та забороняє прихований тиск на колектив.

Справа стосувалася виконувачки обов'язків міського голови, яку притягнули до відповідальності за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП. Підставою для перевірки Держпраці стали скарги двох заступників міського голови, які стверджували про дискримінацію. Під час розслідування було встановлено, що двоє заступників отримували премії у розмірі 150–200%, тоді як інші двоє — лише 10%, а до професійного свята були повністю позбавлені заохочень без будь-яких обґрунтувань.

Крім фінансових негараздів, суд виявив фактичне усунення частини керівного складу від розподілу функціональних обов'язків. Розпорядження про розподіл повноважень стосувалося лише частини заступників, тоді як інші залишалися поза цим механізмом і не були залучені до заміщення посад у разі відсутності керівника. Захист намагався кваліфікувати це як дискреційні повноваження, проте суд не погодився з такою позицією.

Апеляційний суд зазначив, що мобінг включає як психологічний, так і економічний тиск. Необґрунтований розподіл навантаження між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю, а також різниця у преміюванні без пояснень створюють ворожу атмосферу. Такі дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, оскільки роботодавець не має повної свободи у прийнятті рішень, які можуть містити ознаки дискримінації.

Суд підсумував, що виконувачка обов'язків міського голови порушила вимоги законодавства, вчинивши мобінг щодо заступників. Рішення підтверджує, що систематичне безпідставне зниження премій у поєднанні з усуненням від роботи є формою тиску, за яку настає адміністративна відповідальність. Це рішення нагадує всім роботодавцям про необхідність справедливого ставлення до персоналу та обґрунтованості управлінських рішень.