Астрономи зробили несподіване відкриття на околицях Сонячної системи: невеликий крижаний об'єкт, що знаходиться далі за Плутон, схоже, має власну атмосферу. Це дивує науковців, адже за сучасними уявленнями такі маленькі та холодні тіла не повинні здатні утримувати газову оболонку.

Йдеться про об'єкт під назвою (612533) 2002 XV93. У січні 2024 року він пройшов на тлі далекої зорі, і саме це рідкісне явище дозволило астрономам зробити цікаве спостереження. Коли об'єкт закривав зорю, її світло зникало не різко, а поступово — ніби щось його трохи «розмивало». Такий ефект зазвичай пояснюють наявністю навіть дуже тонкої атмосфери.

Дослідження провели як професійні, так і аматорські астрономи з Японії. Вони зафіксували, що зміна яскравості зорі тривала приблизно півтори секунди — цього достатньо, щоб припустити: світло викривлялося, проходячи крізь газову оболонку навколо об'єкта. Втім, якщо атмосфера і справді існує, вона надзвичайно розріджена — у мільйони разів тонша за земну.

Звісно, про життя там не йдеться. Ба більше, така атмосфера, за підрахунками, не може бути стабільною і може зникнути менш ніж за тисячу років, якщо її не «підживлювати» новими газами. Попередні спостереження за допомогою телескопа James Webb показали, що на поверхні об'єкта немає замерзлих газів, які могли б випаровуватися і створювати атмосферу.

Одна з версій — так звані кріовулкани, або «льодові вулкани», які можуть викидати гази з надр. Інша гіпотеза — зіткнення з іншим небесним тілом, наприклад кометою, яке могло вивільнити газ і тимчасово сформувати атмосферу. Відомий планетолог Алан Стерн назвав відкриття цікавим, але наголосив: його ще потрібно підтвердити незалежними дослідженнями.

Вчені вже планують нові спостереження, зокрема з використанням телескопа James Webb. Якщо атмосфера зникне найближчими роками — це підтвердить версію зіткнення. Якщо ж вона збережеться або змінюватиметься сезонно, це може свідчити про активні процеси всередині об'єкта. Так чи інакше, це відкриття може змінити наше розуміння того, які саме небесні тіла здатні утримувати атмосферу на холодних і віддалених окраїнах Сонячної системи.