Мало хто знає про Ігоря Багнюка — підполковника російської армії, який працює в Головному обчислювальному центрі Генштабу. Його обов'язки не передбачають фізичного насильства, але саме його програми визначають траєкторії балістичних ракет, що за кілька годин знищують лікарні, школи та житлові будинки в Україні. Поки діти по всій Європі святкують Великдень, Багнюк у офісі чи бункері натискає кнопку, яка забирала життя дворічної Ганни та її матері Дарії Сапун під час обстрілу Одеси.

Ця трагічна подія нагадує про поняття «банальність зла», яке Ганна Арендт запровадила після судового процесу над Адольфом Айхманом. Сьогодні цей термін живе не лише в Багнюку, а й у його верховному головнокомандувачі Володимирі Путіні. Арендт позбавляє нас можливості покласти всю провину на одного абсолютного злодія, показуючи, що небезпека криється в державному устрої, який нормалізує насильство.

Історія російської агресії має глибоке коріння, що простежується протягом століть. Іван Грозний створив першу таємну поліцію — опричнину — для приборкання бояр і вів загарбницькі війни в ім'я Святої Русі. Пізніше Петро I завершив почате, перейменувавши царство на імперію і переконав Кремль, що агресія виправдовує себе, здобувши вихід до моря.

Наступні правителі продовжували цю політику: Микола I цензурував усе і заснував Третє відділення, Микола II розтринькав економічне піднесення на війнах, а Йосип Сталін підписав пакт зі зрадою союзників, щоб поділити Східну Європу. Навіть Борис Єльцин, якого прославляли за поховання совєцького минулого, розпочав криваву війну в Чечні і обрав наступника з лав чекістів.

Сьогоднішня війна Путіна є лише новою упаковкою старої імперської брехні про повернення своїх земель. Кремль будує не державу для людей, а машину для вилучення ресурсів, живлячись власними внутрішніми колоніями. Жодна «інша Росія» не чекає, щоб її відкрили чи визволили — є лише ця Росія, яка зберігає ті самі звички пожирати й нищити народи.

Перший крок до протидії агресії — припинити дивуватися їй. Нам потрібні трибунал щодо воєнних злочинів для виконавців і десятиліття осмислення для суспільства, яке повірило брехні. Багнюк, Путін і вся Росія мусять постати перед судом, адже це єдиний відомий антидот від банальності зла.