Сім років тому, у квітні 2019 року, Володимир Зеленський здобув перемогу на виборах із рекордними 73% голосів, обіцяючи країну без бідності, корупції та кумівства. Тепер, коли війна змінила вектор розвитку держави, підсумовують, що з 378 данних обіцянок лише 99 були виконані, а 18 — остаточно провалені. Війна стала головним фактором, який змінив реалізацію багатьох пунктів програми, перетворивши економічні та політичні амбіції на питання виживання нації.

Єдиною передвиборчою тезою, яку президент справді перевиконав, стала цифровізація держави. Застосунок «Дія» перетворився на потужну інфраструктуру, де цифрові паспорти мають юридичну силу, а кількість послуг сягнула понад 120. Система продовжує працювати навіть під час блекаутів та евакуацій, хоча критики вказують на ризики централізації даних та випадки їх витоку. Управлінський результат цифровізації залишається беззаперечним досягненням цієї каденції.

Обіцянка припинити кумівство виявилася повністю проваленою. Незабаром після перемоги на ключові посади в СБУ та МВС були призначені друзі дитинства та бізнес-партнери з «Кварталу 95». Комітет виборців України зафіксував, що за перший рік понад 30 осіб, пов'язаних із командою Зеленського, отримали державні посади. Навіть у 2024 році призначалися фігури, які вже мали підозри від НАБУ, що свідчить про збереження лояльної кадрової політики.

Економічна програма розбилася об реальність ще до початку повномасштабного вторгнення. Цілі щодо зростання ВВП на 7% та ліквідації бідності не були досягнуті, а загальний добробут населення погіршився через війну. Більшість провалів, таких як незапровадження накопичувальної пенсійної системи або недоступність кредитів, сталися до 2022 року. Відновлення економіки зараз відбувається переважно за рахунок міжнародної допомоги, а не структурних реформ.

Євроінтеграція залишається найбільшим геополітичним успіхом, проте реалізація антикорупційних реформ гальмується. ЄС вимагає виконання принципу «Fundamentals First», але виконання «Плану Качки-Кос» оцінюється експертами як критично низьке. Влада пояснює це воєнними обставинами, тоді як аналітики бачать у цьому нестачу політичної волі для системних змін у правоохоронному секторі.

Підсумовуючи сім років влади, можна сказати, що найбільші успіхи зосереджені там, де вистачало простих законів і сильних менеджерів, як-от цифровізація та ринок землі. Найбільші провали накопичилися там, де потрібна була системна воля й готовність відмовитися від власного оточення: антикорупція, судова реформа та справжня деолігархізація. Війна не виправдала обіцянок, а навпаки, підкреслила розрив між передвиборчою риторикою та реальними діями влади.