Уже 10 травня глава МЗС повідомив про результати вивчення інциденту. Він назвав причину, через яку українські БпЛА залетіли до Латвії. До теми "Тактика салямі": які плани може мати Росія після атаки "Шахедами" на Латвію Як дрони опинилися у Латвії?

Андрій Сибіга зазначив, що інциденти з появою українських безпілотників у повітряному просторі Латвії безпосередньо пов'язані з діяльністю російських засобів радіоелектронної боротьби. Розслідування довело, що це сталося в результаті того, що російські засоби радіоелектронної боротьби навмисно відволікали українські дрони від їхніх цілей у Росії, – наголосив очільник МЗС Із цими висновками він уже ознайомив свою латвійську колегу Байбу Браже.

Сибіга також підтвердив готовність співпрацювати з Фінляндією та країнами Балтії для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Нагадаємо, що вранці 7 травня в латвійських районах Балві, Людза та Резекне оголосили повітряну тривогу через появу безпілотників в небі. Жителі Резекне повідомляли в соцмережах про гул у повітрі, вибухи та яскраві спалахи.

А вже 8 травня латвійська поліція уточнила, що в Резекне було уражено нафтосховище – це сталося внаслідок нальоту двох дронів. Що відбулося у Латвії після цього випадку? 10 травня міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив про відставку, пояснивши це бажанням убезпечити армію від політичного тиску.

Водночас він наголосив, що оборонне відомство вже зробило значний внесок у зміцнення повітряної безпеки та продовжує працювати над її посиленням. Раніше прем'єр-міністерка Евіка Сіліня заявляла, що втратила довіру до міністра оборони та ініціювала його звільнення. У відповідь Спрудс стверджував, що не був належно поінформований про це рішення і звинуватив уряд у політичних суперечках.

Чи є загроза для Латвії з боку Росії? Адмірал НАТО Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Росія, ймовірно, має амбіції відновити вплив у межах колишнього СРСР. За його оцінкою, потенційні загрози виходять не лише для держав Балтії, а й ширше по регіону. Він наголосив, що Москва може застосовувати як гібридні методи, так і нестандартні форми тиску, тоді як НАТО концентрується на колективному захисті та обороні на всіх напрямках.

До речі, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія активно веде інформаційні операції в країнах Балтії. Водночас експерти попереджають, що Кремль діє поступово, використовуючи так звану "тактику салямі" – малими кроками перевіряючи реакцію Заходу, що може поступово перерости у ширший конфлікт. Політолог Політолог Тарас Загородній розповів 24 Каналу, що такі дії можуть бути тестуванням реакції НАТО на можливі провокації проти країн Балтії, аби оцінити швидкість і масштаб відповіді Альянсу.