Зіновій Лунєв сотні разів віддавав наказ катувати й розстрілювати , а коли сам потрапив у ГУЛАГ , не зрікся своїх поглядів. У червні 1926 року в польському селищі Городок, що поблизу Рівного, невідомий агент застрелив колишнього командувача Північної групи військ Директорії УНР Володимира Оскілка. Це вбивство було успішним результатом ретельної операції радянської розвідки.

Реклама За спецоперацією стояв заступник керівника іноземного відділку контррозвідки Державного політичного управління Зіновій Лунєв. Йому було 26, і останні шість років він служив у Всеросійській надзвичайній комісії. Лунєв народився у Кременчуці, походив з єврейської родини, а його справжнє прізвище звучало як Мінц, і він добре пам’ятав, як п’ятирічним хлопчиком ледь не загинув під час погрому, пролежавши кілька годин з проламаним черепом без свідомості між колодами лісової пристані на березі Дніпра.

Мінц-Лунєв зростав у злиднях, працював то кур'єром у галантерейній крамниці, то посильним у різних конторах, а згодом — рахувальником на цинкувально-лудильному заводі. З приходом більшовиків його життя кардинально змінилося. Радянська влада конче потребувала виконавців для ліквідації опонентів як всередині країни, так і за її межами, і Лунєв виявився корисним для цієї чорної справи.