Після поразки Віктора Орбана на виборах в Угорщині, який довгий час використовував своє право вето для блокування вступу України до ЄС, очікування на швидке відкриття переговорів не виправдалися. Навпаки, тепер, коли приховані за цією блокадею застереження інших країн вийшли на поверхню, стало зрозуміло, що шлях до повноцінного членства залишається складним і суперечливим. Франція та Німеччина запропонували Києву символічне «асоційоване членство» без права голосу та доступу до бюджету, на що українська влада відповіла категоричною відмовою.

Відсутність угорського вето дозволила іншим країнам Європейського Союзу, зокрема Франції, Німеччині, Польщі та Італії, відкрито висловити свої сумніви щодо швидкості інтеграції України. Дипломатичні джерела повідомляють, що ці країни вже кілька місяців тихо чинили опір прискореному вступу, побоюючись внутрішнього політичного тиску та повторення досвіду розширення 2004 року. Посли цих держав навіть заблокували пропозицію Європейської комісії про «зворотне розширення», яке передбачало б вступ України до складу блоку з подальшим виконанням технічних вимог.

Польща, яка раніше була найгучнішим критиком угорського вето, тепер змінила риторику. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що прискорене членство неможливе, і підкреслив, що Україна повинна виконати всі умови, як це зробили самі поляки. Він також зазначив, що переговори будуть складними, особливо в сферах сільського господарства та транспорту, фактично зрівнявши свою позицію з очікуваною позицією нового угорського уряду.

Німецька та французька пропозиції передбачають надання Україні статусу інтегрованої держави або асоційованого члена, який зможе брати участь у засіданнях, але не матиме права голосу та автоматичного доступу до бюджету. Німеччина пропонує розширити дію статті 42.7 Договору про ЄС на Україну для надання гарантій безпеки, тоді як Франція пропонує відкласти доступ до спільної аграрної політики та фондів згуртування до моменту повного вступу. Обидва варіанти фактично відкладають вирішення фінансових питань на невизначений термін.

Київ категорично відкинув будь-які спроби створити «замінник» повноцінного членства. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що Україна не прийматиме жодних символічних варіантів, оскільки захищає Європу реальною ціною людських життів, а не на словах. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з лідерами ЄС у Кіпрі підтвердив, що повноцінне членство є єдиною прийнятною гарантією безпеки, оскільки вступ до НАТО фактично заблоковано.

Головна проблема полягає в тому, що вступ України за поточними правилами змусить ЄС вирішити три складні питання: структуру спільної аграрної політики, розподіл фондів згуртування та правила єдинодушного прийняття рішень. Аналітики оцінюють, що вступ України може зробити її найбільшим отримувачем коштів ЄС, що змусить такі країни, як Франція, стати чистими платниками, а інші — втратити статус бенефіціарів.

Попри внутрішні розбіжності, ЄС розуміє геополітичну необхідність інтеграції України як буфера проти російського тиску та сигналу для Москви. Проте реальні терміни залишаються невизначеними: відкриття першої групи угод очікується не раніше червня 2026 року, а дата повного вступу, за оцінками деяких лідерів, може бути відкладена до 2030 року. Кінець угорської «алібі» не вирішив проблему, а лише показав реальну карту перешкод та їхню вартість.