Закон надає старостам в Україні значно більше інструментів для впливу на розвиток територій, ніж вони самі усвідомлюють. Проте масштабне дослідження 2024 року виявило, що більшість старост і мешканців сприймають їх лише як «господарників», що коштує сільським громадам реальних фінансових ресурсів та можливостей для росту.

Про це під час панельної дискусії на Саміті Всеукраїнської асоціації громад на Хмельниччині розповіла експертка Програми Polaris Наталія Мамчак. Дослідження охопило 1916 старост та 1471 представника органів місцевого самоврядування за підтримки профільного комітету Верховної Ради. Результати свідчать, що переважна більшість респондентів бачить роль старости виключно у вирішенні побутових проблем.

Насправді ж стаття 54-1 Закону про місцеве самоврядування чітко визначає головне повноваження старости — діяти в інтересах жителів у виконавчих органах ради. Вони мають право виступати на засіданнях виконкому, ініціювати громадські слухання, формувати бюджетні пропозиції для свого округу та отримувати необхідні документи. Формально інструментів достатньо, але на практиці цей потенціал використовується лише частково.

Аналіз інвестиційних портфелів десяти партнерських громад показав, що наявність проєктів у сільських старостинських округах не гарантує пропорційного фінансування. Частка коштів, спрямованих на сільські території, суттєво відрізняється від частки проєктів. Експертка наголосила, що без формування напрямків розвитку безпосередньо в селах системний розвиток неможливий.

Україна поступово інтегрує досвід ЄС, зокрема модель LEADER, де пріоритети визначають мешканці, бізнес і влада разом. Операційний план на 2025–2027 роки передбачає впровадження нових підходів із урахуванням європейських принципів. Над цим працює робоча група при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.

Щоб старости стали реальними лідерами розвитку, експертка запропонувала п'ять ключових кроків: створення ініціативних груп жителів, побудова партнерств з бізнесом, участь у стратегічному плануванні, запуск і моніторинг проєктів, а також підтримка постійного діалогу з громадою.