27 квітня 2026 року європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що вступ України в НАТО наразі нереальний. Головною перешкодою залишається російсько-українська війна, а сам Альянс уникає прямого зіткнення з Москвою. Окрім того, Києву необхідно провести повноцінні правові та антикорупційні реформи, тому сподіватися на швидке членство в Альянсі не має сенсу. Комісар пропонує створити новий оборонний союз, який інтегрував би можливості України, Великої Британії, Норвегії та країн ЄС, проте реалістичність цієї ідеї залишається під питанням.

Історія свідчить, що Україна могла б мати інший статус ще до повномасштабного вторгнення. Ще у 2008 році на саміті в Бухаресті країні відмовили у наданні Плану дій щодо членства, а майже два десятиліття минуло з тих пір. Ситуація загострилася, коли українські політики, ігноруючи мудрість народних сентенцій, забули принцип «краще синиця в руках, ніж журавель у небі», намагаючись отримати лише глобальні гарантії без конкретних кроків.

Яскравим прикладом втраченої можливості є події 2021 року. 7 лютого 2020 року група експертів пропонувала отримати статус головного союзника США поза НАТО, а у березні 2021 року колишній посол США Вільям Тейлор прямо заявив, що цей статус можна надати без згоди інших країн. Однак учасники Київського безпекового форуму тоді схилялися до думки, що важливіше членство в НАТО, а не двосторонні домовленості.

8 вересня 2021 року, за шість місяців до початку широкомасштабної агресії, Верховна Рада відхилила проєкт постанови про звернення до Конгресу США щодо надання статусу Major Non-NATO Ally. Тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та інші високопосадовці вважали, що це може зламати стратегічну логіку держави, хоча статус міг би дати реальні переваги: пріоритетне постачання зброї, доступ до спільних розробок та фінансування.

Сьогодні експерти наголошують, що ігнорування цієї можливості призвело до серйозних проблем. Статус головного союзника не є альтернативою членству в Альянсі, але міг би стримати агресора та посилити оборонний потенціал. Попри те, що аналітичні центри США продовжують пропонувати цей варіант як тимчасовий захід, нинішні обставини роблять звернення до адміністрації Дональда Трампа безсенсовим, а стратегічна помилка минулого залишається болючою.

Ситуація з вступом в НАТО та втраченим статусом союзника США демонструє, як брак стратегічного мислення та тактичних помилок впливають на безпеку держави. Замість того щоб отримувати реальні інструменти захисту, Україна продовжує чекати на рішення, які відкладаються через об'єктивні та суб'єктивні причини, залишаючись без гарантій, які могли б бути отримані роками раніше.