Державне регулювання, яке фактично забороняє легальний бізнес, не знищує ринок, а лише перетворює його на тіньовий. В Україні 93,6% електронних сигарет та рідин до них продаються нелегально, що свідчить про повну втрату контролю з боку влади. Замість збільшення надходжень до бюджету, суворі заборони та високі акцизи стимулюють розвиток чорного ринку та корупційних схем.

Історія регулювання цього ринку в Україні є серією помилок, які призвели до катастрофічних наслідків. Ще у 2022 році, коли ввели акциз на рідини, законодавство було сирим, а механізми ліцензування відсутніми. Це змусило бізнес шукати обхідні шляхи, наприклад, продаючи компоненти окремо, що не підпадали під оподаткування. В результаті держава отримала не податки, а розвинену схему уникнення сплати.

Наступний крок — заборона смаків у липні 2023 року — призвів до фактичного зникнення легального імпорту. Обсяги ввезення рідин впали майже на 100%, а вітчизняні виробники втратили можливість легально працювати у звичному форматі. Попит на продукцію залишився, але він перемістився в тінь, де споживачі купують контрафакт за нижчими цінами, а бюджет не отримує жодної копійки.

Спроба вирівняти податки до європейських стандартів у березні 2025 року лише погіршила ситуацію. Ставка акцизу в 300 євро за літр була встановлена одразу, тоді як у ЄС це має бути поступовий процес до 2028 року. Для українця з середньою зарплатою близько 600 євро така ціна стала критичною, що змусило ще більше людей купувати нелегальну продукцію. Легальний імпорт після цього не відновився, а надходження до бюджету залишилися мізерними.

Найбільш цікавим став період після жовтня 2025 року, коли ввели заборону на дарування нікотину. Саме тоді, без нових заборон, а завдяки ініціативі самого ринку, з'явився акцизний нікобустер. Це дозволило частині гравців вийти з тіні, і надходження від вітчизняної продукції зросли на 71,4%. Це доводить, що позитивна динаміка можлива лише тоді, коли держава визнає реальність і створює умови для легальної роботи, а не будує заборони.

Проблема не в ринку електронних сигарет, а в підході держави до його регулювання. Жорсткі заборони без прозорої моделі лише збагачують тіньовиків та корупціонерів. Єдиний шлях — визнати існування продукту, впровадити його в законодавство, обмежити концентрацію нікотину та встановити адекватні вимоги до пакування. Тільки так можна перетворити виживання ринку на стабільні надходження для державного бюджету.