Вихід українського пшеничного борошна на ринок Китаю є стратегічно важливим кроком для нашої аграрної галузі. Проте, розраховувати на негайний початок масових відвантажень не варто, зазначив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. Підписання протоколу на міждержавному рівні означає лише появу правової та технічної основи для майбутньої співпраці.

Швидких комерційних поставок поки що не буде, оскільки цей документ визначає суворі вимоги до виробництва та контролю. Це перший крок, який формує умови для роботи в майбутньому, але не гарантує миттєвого старту експорту. Прес-служба асоціації наголосила, що це системна робота, яка потребує часу.

Однією з найжорсткіших вимог Пекіна залишається повна простежуваність продукції. Йдеться про контроль усього ланцюжка: від конкретного поля, де виростили пшеницю, до кінцевої партії борошна. Побудова такої складної системи контролю неможлива за кілька тижнів, це завдання на довгострокову перспективу.

Окрім технічних бар'єрів, на заваді експортерам стоять складна логістика та економічні фактори. Ринок КНР залишається специфічним через високі ввізні мита та ПДВ, що суттєво впливає на ціноутворення. Ситуацію також ускладнюють ризики безпеки для української портової інфраструктури.

Ці ризики здорожують морські перевезення та роблять формування великих партій товару складним завданням. У союзі впевнені, що сам факт узгодження протоколу є знаком якості для вітчизняної системи контролю. Це підтверджує відповідність борошна стандартам одного з найвимогливіших ринків світу.

У перспективі це дасть можливість диверсифікувати збут продукції з високою доданою вартістю. Українське борошно отримає шанс зайняти свою нішу на глобальному ринку, але лише після того, як будуть повністю виконані всі умови та вимоги китайської сторони.