Енергетичний бум. Як накопичувачі енергії можуть стабілізувати енергосистему України вже зараз?

Розповідаємо, чому диверсифікації в енергосистемі недостатньо і які ще потрібні рішення, аби підтримати енергобезпеку. Класична енергетична схема в Україні більше не працює Сьогодні енергосистема України працює в умовах постійного навантаження та високої невизначеності. Останні роки показали, наскільки вразливою є існуюча модель: частина генеруючих потужностей втрачена, зростає залежність від імпорту, а пікові дефіцити стали регулярним явищем. Але ключова зміна глибша: енергосистема втратила здатність гнучко балансувати себе в реальному часі.

Традиційні електростанції — атомні, гідро та теплові — проєктувалися для стабільної, прогнозованої роботи. У сучасних умовах вони: повільно реагують на різкі зміни попиту, не здатні оперативно балансувати систему при коливаннях, не закривають пікові навантаження. Водночас саме вони залишаються базою енергосистеми, забезпечуючи основний обсяг генерації.

Проте їхньої гнучкості недостатньо для швидкого балансування в умовах змінного попиту та генерації. Паралельно з цим останні роки в Україні активно розвиваються відновлювані джерела енергії: сонячні системи, вітряки, гідрогенерація. У 2023 році кожен 10-й згенерований кіловат був "зеленим", тобто виготовленим ВДЕ.

– Традиційна теплова генерація вже розвиватися не буде, вона не отримає фінансування. Ніхто зараз не будує за свої кошти, їх беруть у міжнародних фінансових організацій, а вони всі націлені на розвиток зеленої генерації, — зазначив Віталій Зайченко, голова правління Укренерго. За перше півріччя 2024 року частка ВДЕ у енергетичній структурі становила 9,8%.

А вже в середині 2025 року — 17,3%. До 2030 року уряд планує збільшити частку ВДЕ у структурі енергетичного балансу до 27%. У наших реаліях "зелена енергетика" стала не тільки напрямком інновацій та розвитку, а й відповіддю на масовані обстріли.

Якщо зростає частка ВДЕ, чому досі є проблеми зі стабільністю енергосистеми? Проблема не лише у виробництві енергії, а в управлінні нею. Наприклад, сонячні станції генерують максимум вдень, коли попит нижчий.

Ввечері — навпаки: попит зростає, а генерація падає. У результаті система одночасно стикається і з профіцитом, і з дефіцитом — просто в різний час. Накопичення енергії — спосіб врегулювати дисбаланс Цей виклик не є унікальним для України. Каліфорнія — один із найбільш "зелених" енергорегіонів світу.

Штат має сотні тисяч сонячних станцій і велику частку відновлюваної енергії. У 2023 році "зелена енергетика" забезпечила 67% усього енергобалансу штату. Але і Каліфорнія зіштовхнулась з дисбалансом через використання ВДЕ.

Серпень 2020 року. В один день спостерігається масове використання кондиціонерів, через що відбувається різке зростання споживання у вечірні години. Система просто не витримує і понад 800 000 домогосподарств залишаються без світла.

Ситуація виглядає парадоксально, адже енергія в системі була, але не в той момент, коли вона потрібна. Вдень сонячні станції виробляли надлишок. Але ввечері, коли попит різко зростав, виник дефіцит.

Цей кейс став переломною точкою і показав просту річ: у сучасній енергетиці недостатньо виробляти — потрібно вміти зберігати і керувати потоками енергії. Після 2020 року Каліфорнія почала активно розвивати системи накопичення енергії, які будуть стабілізувати систему. Вони збільшили обсяг батарей втричі до ~13 ГВт.

Що таке УЗЕ і який вони мають вплив? Установки зберігання енергії (УЗЕ) створенні саме для того, щоб врегульовувати такі дисбаланси. Якщо спростити — це "великий павербанк" для енергосистеми.

Але по суті це елемент, який додає системі гнучкість і дозволяє балансувати її в реальному часі. УЗЕ: накопичують енергію в періоди профіциту, віддають її в періоди дефіциту, реагують на зміни в системі миттєво. На чому заробляє цей ринок?

Накопичення енергії — це не лише технічне рішення, а й окремий сегмент ринку з власною економікою. Дохід формується там, де система потребує гнучкості: Енергетичний трейдинг Це заробіток на різниці цін на електроенергію в різний час доби. Суть у тому, щоб купити енергію дешевше, зберегти, щоб продати дорожче і заробити на різниці.

УЗЕ можуть працювати на ВДР (внутрішньодобовому ринку) та БР (балансуючому ринку), що розширює можливості монетизації. Балансуючий ринок Цей сегмент відповідає за врегулювання дисбалансів, які виникають у системі, коли фактичне споживання або генерація відрізняється від запланованих обсягів. У таких ситуаціях оператор системи змушений оперативно балансувати мережу, залучаючи учасників, які можуть швидко віддати або поглинути електроенергію.

УЗЕ у цей період перебувають на "чергуванні" та здатні миттєво реагувати на такі зміни: віддати чи забрати енергію. Допоміжні послуги Стабільність енергосистеми залежить від підтримки частоти в мережі на рівні 50 Гц. У цьому сегменті оператор системи оплачує не лише фактичну дію, а й готовність швидко реагувати на зміну частоти або навантаження — таким чином, УЗЕ отримує фіксований дохід за годину очікування, навіть без додаткових дій.

Чому цей ринок формується саме зараз? У 2024 році світові інвестиції в енергетику перетнули позначку в понад $2,4 трильйона. Це на 20% більше, ніж у попередні два роки.

Це зростання пояснюється не лише переходом до "зеленої" генерації, а й глибшими причинами. З кожним роком споживання енергії тільки зростає, ціни стають нестабільними, а енергетика дедалі більше впливає на економічну і національну безпеку. На цьому тлі накопичення енергії перестає бути нішевим рішенням і стає частиною базової інфраструктури.

Чому цей ринок складний для самостійного входу? Зовні здається, що все просто: є батарея, є ринок електроенергії, де є попит, а значить, можна заробляти. На практиці це один із найскладніших інфраструктурних ринків.

Тут недостатньо просто встановити обладнання, бо набагато важливіша система, яка здійснює запуск та управління. Потрібно синхронізувати кілька напрямків одночасно: технічний (обладнання, підключення до мережі, стабільна робота) ринковий (торгівля електроенергією, робота з цінами, участь у різних ринках) операційний (керування процесами в реальному часі) юридичний (договори, регулювання, правила ринку) Та найголовніше — всі ці частини працюють у середовищі, яке постійно змінюється.

Тому навіть маленька помилка може поставити під загрозу існування всього проєкту. Тут цінність створює не обладнання, а система управління Окремий барʼєр, який важливо виділити — вартість входу. Це капіталомісткий ринок, який історично був доступний лише великим гравцям. Тому в інвестора фактично є два варіанти: або роками будувати експертизу і систему самостійно, або заходити через тих, хто вже це зробив.

Де ринок УЗЕ зараз в Україні? Український ринок накопичення енергії зараз знаходиться в цікавій точці розвитку. З одного боку, вже з'явилися перші запущені проєкти, є реальні результати роботи і зрозумілі моделі доходу.

Накопичувачі вже не обговорюють як "можливість", адже вони починають працювати як частина енергосистеми. З іншого боку, сам ринок ще не до кінця структурований. Правила тільки формуються, підходи до монетизації ще відпрацьовуються, а рівень загального розуміння теми залишається не таким широким. Це нормальна ситуація для будь-якого нового інфраструктурного сегмента і цей етап вважається найцікавішим. Поки ринок ще не став "очевидним", у ньому зберігається вища дохідність і більше можливостей для входу.

З часом зʼявляється більше кейсів, більше гравців і більше стабільності, але разом із цим зменшується і дохідність. Саме тому на практиці інвестують не в батарею як об'єкт, а в інфраструктуру, побудовану навколо неї. У систему, яка вже вміє не тільки накопичувати енергію, а ефективно її монетизувати.

Історично цей ринок був доступний лише великим гравцям. Але зараз з'являються моделі, які відкривають доступ до таких активів ширшому колу інвесторів. Це означає, що приватний капітал починає виконувати нову роль — не лише інвестувати, а й напряму впливати на стабільність енергосистеми. Як зайти в цей ринок На практиці інвестують у системи, які вже: підключені до ринку, мають управління, вміють монетизувати енергію.

Один із прикладів такої моделі — Ecotech Invest. Компанія створює можливість для приватного інвестора зайти в інфраструктурний енергетичний актив без необхідності самостійно будувати всю систему. Це одна з перших компаній, яка відкрила ринок УЗЕ в Україні для приватного інвестора, а вже на початку травня 2026 року стартує запуск I черги проєкту: системи накопичення у Волинській області, які будуть балансувати енергетику.

Це буде один з перших прикладів того, як ринок УЗЕ переходить з теорії на практику. Зараз Ecotech Invest закриває ІІІ чергу проєкту та налічує 210+ інвесторів і $8 600 000 інвестицій. І це свідчить про потребу, яка росте, і про рішення, необхідні не в майбутньому, а вже сьогодні.

На правах реклами