Зима закінчилася, але проблеми з енергосистемою залишатимуться з українцями ще довго. Один зі способів покращити ситуацію — розвиток розподіленої генерації, зокрема відновлювальних джерел енергії, таких як сонячні електростанції. Науковці кажуть, що лише 1% від українських земель, придатних для використання у сонячній та вітровій енергетиці, здатен повністю задовольнити увесь попит України на електроенергію.

І хоча нині цей потенціал ще не реалізовано, уже є громади, які працюють над цим. "Рубрика" побувала у Чорткові, місті, яке більшість своєї критичної інфраструктури забезпечило сонячною енергією. Ми дізнавалися, як це працює, скільки допомагає економити і чи можливо цей досвід поширити в інших громадах. У чому проблема?

Більше, ніж світло Українська енергетика є однією з цілей російських атак протягом всього повномасштабного вторгнення. За останні чотири роки російські збройні сили здійснили 1933 удари по енергетичній інфраструктурі, пошкодивши понад 700 об'єктів. В Україні не залишилося жодної електростанції, яка б не зазнала атаки з боку росіян.

Обстріли лишають українців не тільки без світла, а й впливають на критичну інфраструктуру, зокрема, котельні та водоканали. Це призводить до проблем з водо- та теплопостачанням. Страждають і заклади охорони здоров'я. І хоч уряд прямо заборонив залишати лікарні без електрики під час застосування відключень, на практиці навіть медзакладам подекуди доводиться працювати без сталого електропостачання.

Яке рішення? Розподілена генерація та енергонезалежність В умовах постійних атак на об'єднану енергосистему України все більша увага падає на питання розподіленої генерації, тобто створення локальних джерел тепла й електроенергії, які менш вразливі до атак і які легше та швидше відновлювати. У 2024 році уряд навіть затвердив стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року.

Об'єктами розподіленої генерації можуть бути газотурбінові чи газопоршневі установки, когенераційні установки, а також відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) — сонячні та вітрові електростації. Експерти "Дорожньої карти сталого відновлення України" кажуть, що розвиток розподіленої генерації відкриває нові можливості для громад.

Встановлення таких об'єктів на комунальних установах дає змогу забезпечити електроенергією найбільш необхідні функції, навіть коли доступ до централізованих мереж обмежений. Як зазначає координаторка кампаній зеленої енергетики в "Грінпіс Україна" Маріне Абрамян для "Рубрики", громади, які зараз працюють з альтернативними джерелами живлення, є більш автономними.

Особливу увагу експертка звертає саме на ВДЕ, зокрема сонячні електростанції (СЕС). Абрамян каже, що сонячна енергетика стала найпростішим інструментом боротьби з енергетичною кризою.

CЕС показують свою перевагу перед іншими об'єктами розподіленої генерації в наступному: це дешевше; це швидше; на відміну від газотурбінових чи газопоршневих установок СЕС не потребують під'єднання до газової мережі й погодження багатьох установ; на ринку послуг значна пропозиція; компанії нині пропонують встановлювати СЕС "під ключ", що спрощує процес; це не потребує значного обслуговування. "СЕС — це найпростіше, найдешевше, найсталіше і найдоступніше, що можна зробити", — зазначає координаторка кампаній зеленої енергетики в "Грінпіс Україна".

Як це працює? Як Чорткову вдалося? Чортків — невелике місто на Тернопільщині, в якому живе близько 30 тисяч людей.

Гуляючи ним, ви можете натрапити на найстарішу на Поділлі церкву, домініканський костел, а також на десяток сонячних електростанцій, яких з роками ставатиме більше. Рух до СЕС тут почався у 2016 році, коли місто стало частиною Угоди мерів — ініціативи ЄС, спрямованої на боротьбу зі змінами клімату. Тоді місцева влада склала план дій сталого енергетичного розвитку для громади до 2030 року, який включає впровадження ВДЕ та інших заходів зі зниження викидів вуглекислого газу.

Пізніше, у 2018-му, Чортків разом з ще чотирма українськими містами підписав меморандум з міжнародною неурядовою організацією 350.org. Тоді місто закріпило мету до 2050 року повністю перейти на відновлювальні джерела енергії. І ось у 2023-му перші сонячні панелі встановили на дах центральної міської лікарні.

Це дало практичний початок проєкту "Сонячний Чортків", в межах якого весь муніципальний сектор міста має перейти на ВДЕ. Майже за три роки активної роботи із СЕС у Чорткові вже встановили 14 сонячних станцій загальною потужністю 568 кВт. "Першим кроком щодо встановлення СЕС для нас була критична інфраструктура.

Це лікарні, водоканал, соціально важливі об'єкти. Зараз ми вже цю потребу закрили майже на 100%", — каже Яна Бондаренко, очільниця відділу розвитку та енергоменеджменту Чортківської міськради. Пані Яна працює у сфері енергоефективності ще з 2017 року.

До початку повномасштабного вторгнення була заступницею начальника відділу з питань ефективного використання енергоресурсів та енергоменеджменту Миколаївської міськради. У 2022 році через війну їй довелося покинути місто. Того ж року, у червні, вона продовжила роботу за фахом, але вже у Чорткові.

Очільниця відділу енергоменеджменту каже, що надалі встановлювати СЕС у місті планують на об'єктах зі сталим і значним споживанням електроенергії, наприклад, на дитячих садочках із харчоблоками. А менш пріоритетними є місця з нерівномірним споживанням електрики, як-от школи, які майже не працюють влітку, коли СЕС виробляють найбільшу кількість електроенергії.

Як СЕС допомагають під час відключень У Чорткові, як і в решті міст та сіл України, відключення електроенергії — не новина. Але наявність СЕС на певному об'єкті — не означає, що цей об'єкт автоматично невразливий до відключень. Багато чого залежить від властивостей станцій, адже вони різні.

Розгляньмо на прикладі СЕС Чорткова. По-перше, є станції різної потужності — якісь виробляють більше, а якісь — менше електроенергії. По-друге, є мережеві станції, а є гібридні.

Мережеві під'єднані до загальної електромережі, а отже, не працюють під час блекаутів. Гібридні ж станції мають акумулятори — вони накопичують електроенергію, яку можна використовувати під час відключень. До того ж ємність акумуляторів може бути різною, а отже, кількість накопиченої енергії — також.

Навіть якщо СЕС працює у період наявності електроенергії, то це не завжди означає, що лікарня чи водоканал живляться повністю від неї. Зазвичай станція покриває лише певний відсоток споживання електрики. Тобто певний об'єкт живиться і від станції, і від акумулятора (за наявності), і від мережі одночасно.

Але пріоритетність налаштована так, каже Яна Бондаренко, що об'єкти першочергово беруть енергію зі станції і лише після — з акумуляторів і мережі. Наприклад, одна з двох станцій, що встановлені на даху Чортківської центральної міської лікарні, за рік генерує 46 000 кВт·год. Це покриває 33% всієї електроенергії, що споживає лікарня.

За словами очільниці відділу енергоменеджменту, весь час протягом відключень світла лікарню не від'єднували від мережі, але у 2026 році навіть заклад охорони здоров'я потрапив під обмеження. У періоди відключень на допомогу приходить СЕС, каже заступник директора центральної міської лікарні Денис Хаблак. До його кабінету ми підіймаємося вантажним ліфтом. У період відключень це один з об'єктів, який живиться від акумулятора СЕС. Загалом акумулятори можуть забезпечувати семиповерхову будівлю енергією протягом 4–4,5 години під час відключень.

Окрім ліфтів, вони живлять інтернет-мережу та комп'ютери. Це пріоритет, адже без цього, каже Хаблак, зараз не функціонує система надання медичних послуг. Якщо заряд акумулятора вичерпується, то лікарня переходить на генератори.

Хоча деякі частини закладу з високим енергоспоживанням — пральня, стерилізаційне відділення — працюють одразу від генераторів, щоб не розряджати акумулятори. Тобто СЕС не живить всю лікарню, але підтримує її життєстійкість та економить споживання електрики з мережі навіть у найбільш кризові часи. Центр первинної медико-санітарної допомоги знаходиться за кілька десятків метрів від лікарні і має свою сонячну станцію, яка працює з березня 2025 року.

Враховуючи, що споживання у центрі менше, то й СЕС покриває більше потреб лікарні. Очільниця центру Тетяна Овсинська розповідає, що в період з травня по вересень минулого року станція виробляла надлишок енергії і повністю покривала потреби центру. Тобто заклад не взяв жодного кіловата із загальної мережі.

В осінньо-зимовий період вироблення електроенергії СЕС падає — через скорочення світлового дня та погіршення погодних умов. Але навіть у цей період станції виробляють достатньо енергії, щоб закривати частину потреб. Наприклад, у центрі взимку від панелей працюють вакцинальний простір, лабораторія та кабінет педіатра.

У період відключень центр, як і лікарня, споживає електроенергію з акумуляторів, а в крайньому випадку переходить на генератор. Це дозволяє повністю уникати відключень світла й проводити безперебійну роботу. "У нас пацієнти є постійно. Люди можуть просто прийти й підзарядитися, адже в нас є доступні розетки.

Автоматизовано працює і весь спектр послуг — спірометрія, кардіографія, скринінг очного дна тощо. Тож пацієнти не відчувають перебоїв зі світлом", — каже Тетяна Овсинська. Як СЕС впливають на життя містян З першого погляду, СЕС у Чорткові не впливають на пересічного жителя міста, адже вони живлять сонячною енергією конкретні об'єкти.

Але насправді вплив є, каже Яна Бондаренко. Завдяки сонячним станціям жителі Чорткова продовжують безперервно отримувати послуги від комунальних установ, навіть під час постійних відключень. Наявність СЕС на об'єктах водоканалу також допомагає стримувати тарифи на водопостачання та водовідведення для населення — не підіймати їх або робити це мінімально за потреби.

Адже основну частину тарифа на воду формує закупівля електричної енергії для роботи насосів, водозаборів, очисних споруд тощо. Сонячні станції, розташовані на трьох об'єктах водоканалу, допомагають економити електроенергію з мережі, а отже, й кошти, які йдуть на це. Водночас мешканці можуть слідувати тренду міста й також встановлювати СЕС у приватних господарствах чи багатоквартирних будинках.

Пані Яна підкреслює, що міськрада не може примусити людей встановлювати станції, але пропагує це — зокрема, розповідає про державні програми з підтримки енергоефективних рішень. До слова, нещодавно в Україні запустили платформу, на якій зібрані доступні урядові програми з енергетичної підтримки для людей та бізнесу. Серед них є й ті, що надають кредити на сонячні панелі.

Чортків має і місцеву програму, яка компенсує юридичним особам, серед яких і ОСББ, певний відсоток коштів на впровадження заходів з енергозбереження, таких як встановлення сонячних панелей. Також місто працює над створенням револьверного фонду. З нього, зокрема власники приватних будинків, зможуть брати кредити під 0% — також на заходи з енергозбереження.

Зараз у Чорткові стоїть вже 92 СЕС у приватних господарствах загальною потужністю 2,4 МВт. Водночас серед багатоквартирних будинків сонячні станції не користуються популярністю. Але Маріне Абрамян пояснює, що для ОСББ чи ЖБК сонячні електростанції можуть бути дієвими рішеннями при відключеннях електроенергії.

Так, вони не дадуть світло у кожну квартиру, але забезпечать електрикою місця загального користування — ліфти, під'їзди, сходові клітки. Водночас координаторка кампаній зеленої енергетики в "Грінпіс Україна" звертає увагу, що рівень закриття потреб конкретного будинку залежить від потужності станції і її виду (мережева чи гібридна).

А чи може СЕС замінити генератор? Абрамян каже, що сонячні станції мають як свої переваги, так і недоліки перед генераторами, тож доцільніше порівнювати конкретний генератор та конкретну станцію. "Сучасні технології, які є доступними в Україні, дозволяють зробити СЕС досить ефективною.

В цілому можна сказати, що СЕС є розв'язанням проблеми енергодефіциту. Але наскільки ця проблема буде розв'язана, залежить від потужності вашої сонячної станції й того, наскільки розумною є ваша система", — додає експертка. Яна Бондаренко теж проживає у багатоквартирній будівлі — соціально-житловому комплексі "Чортків єднає".

Це колишній гуртожиток, який за європейські кошти переобладнали на 44 смарт-квартири для внутрішньо переміщених осіб. Міська влада встановила на комплексі СЕС потужністю 50 кВт з акумуляторами, що можуть зберігати 120 кВт·год енергії. Станція не подає світло прямо у квартири, але місця загального користування залишаються з електрикою.

Це і адміністративні приміщення, і пральня, і соціальні майстерні, де працюють мешканці будинку. Постійно подають електроенергію також в одне з крил приміщення, яке спеціально обладнане для проживання людей з інвалідністю. "Також вся насосна група — води й тепла — працює від сонячної станції.

Тобто навіть якщо в людини нема світла, то тепло і вода є", — розповідає пані Яна, ведучи нас коридорами комплексу. Чи можна заробити із СЕС ? Довгий час в Україні був популярним механізм "зеленого тарифу".

Він полягав у стимулюванні розвитку ВДЕ шляхом покупки електроенергії у виробників. Тобто за "зеленим тарифом" приватні господарства та підприємства продають державі електрику, вироблену альтернативними джерелами, за встановленим тарифом, який, в ідеалі, є вищим за ринкову ціну. Згідно з законом, діє "зелений тариф" до 2030 року.

Але в останні роки цей механізм втрачає свою популярність з низки причин. Це і збільшення податкового навантаження, і зменшення виплат, і їхні затримки з боку держави. В медіа можна знайти не одну згадку про "кінець епохи" "зеленого тарифу".

Зараз менш популярною, але більш привабливою ідеєю, вважає Маріне Абрамян, є механізм самовиробництва електроенергії, або ж так званий Net billing. При дії Net billing власник СЕС — як побутовий, так і непобутовий споживач — має можливість збувати надлишок електроенергії, яку виробляє станція, у загальну мережу за ринковими цінами.

Використовуючи механізм Net billing, власник СЕС стає активним споживачем. Щоб мати можливість збувати електроенергію, власник станції повинен дотриматися вимог щодо активного споживача, прописаних у законі, мати спеціальне обладнання та підписати договір купівлі-продажу за механізмом самовиробництва зі своїм електропостачальником (обленерго). Маріне Абрамян пояснює, що механізм самовиробництва — це не про заробляння "купи грошей".

Тобто фактично власник СЕС не отримує фізичних коштів — він отримує певний грошовий кредит на свій рахунок за залишок електроенергії, яку виробила його станція. З цього рахунку активний споживач може заплатити за електрику, яку він бере із загальної мережі, наприклад, уночі, коли СЕС не виробляють енергії. Як це працює на практиці, пояснює Яна Бондаренко, адже у Чорткові статус активного споживача має місцевий водоканал.

СЕС на об'єктах водоканалу виробляють певну кількість енергії. У пікові періоди, наприклад, влітку, частина цієї енергії йде на потреби водоканалу, а надлишок комунальна установа продає за встановленим тарифом у мережу, отримуючи гроші на рахунок. Уночі, коли сонячна станція не виробляє енергії, об'єкти водоканалу беруть електроенергію з мережі і платять за нею зокрема тими коштами, які водоканал заробив із збуту надлишків електрики.

Але є й нюанси. У пікові години виробництва, коли з'являється надлишок, ціна на електроенергію на ринку найнижча. А в нічні години — навпаки.

Тобто водоканал продає електрику за нижчою ціною, а купує — за вищою. "Це не та потужність, на якій зараз можна заробляти. Ці сонячні станції встановили саме для компенсації власного споживання водоканалу.

Тож надлишок є доходом, але не можна сказати, що це той дохід, на якому може заробити підприємство", — пояснює очільниця відділу енергоменеджменту Чортківської міськради. Хоч це і не є заробітком, але завдяки механізму самовиробництва водоканал економить на сплаті за електроенергію. Координаторка кампаній зеленої енергетики в "Грінпіс Україна" пояснює, що хоч Net billing для багатьох власників СЕС, особливо з невеликою потужністю, не є фінансово привабливим механізмом, але його варто популяризувати.

По-перше, це б допомогло енергосистемі в умовах дефіциту, адже часто ті надлишки енергії, які можуть піти у загальну мережу, є "замкнутими" у колі власників СЕС. По-друге, перетворення звичайних власників СЕС на активних споживачів дасть яснішу картинку того, який в Україні реальний відсоток "зеленої енергетики" в загальному обсязі вироблення електроенергії.

Тож аби популяризувати систему Net billing, її треба зробити максимально привабливою для власників СЕС. Наприклад, каже Абрамян, держава може зняти обмеження на кількість енергії, яку може продавати активний споживач. Адже зараз закон дозволяє продавати в мережу не більше 50% від потужності станції. Також активними споживачами можна зробити кожну комунальну установу із СЕС, зобов'язавши обленерго, які цим установам продають енергію, купувати надлишки від виробництва сонячних станцій.

Більше рекомендацій щодо розвитку самовиробництва експерти прописали в уже згаданій "Дорожній карті сталого відновлення України". А це точно працює? Скільки економить місто?

У 2025 році муніципальні сонячні електростанції у Чорткові згенервали 389,5 МВт·год. Це дозволило місту зекономити 4,2 млн грн бюджетних коштів на оплаті електроенергії. Ці гроші йдуть на пріоритетні потреби в громаді.

Водночас потенціал "Сонячного Чорткова" є більшим. Вже йдуть роботи зі встановлення шести СЕС, а ще дві станції — у планах. По завершенні проєкту сонячні електростанції Чорткова матимуть загальну потужність 1,1 МВт й економитимуть близько 10,5 млн грн на рік. Але чи можливо працювати із СЕС так само ефективно й в громадах інших регіонів країни?

Координаторка кампаній зеленої енергетики в "Грінпіс Україна" пояснює, що це можливо. Так, в Україні є регіони з більшим і меншим потенціалом генерації сонячної енергії. Більш привабливими для СЕС є південні й центральні області.

Утім, підкреслює Маріне Абрамян, рівень інсоляції в будь-якому з регіонів країни є достатнім, щоб сонячні панелі працювали і були окупними.

"Важливо розуміти, що в Україні першочергово мета встановлення сонячних станцій полягає в тому, щоб забезпечити нас енергією якимось чином. І навіть якщо станція покриє не всю потребу будинку чи установи, але забезпечить певну частину споживання, це вже буде добре, це буде допоміжним. Тобто навіть якщо десь в Чернігові СЕС працюватиме гірше, ніж в Миколаєві, це не означає, що в Чернігові вона не потрібна", — каже Абрамян.

Щоб продемонструвати колосальний потенціал України щодо роботи із сонячною енергією, експертка посилається на профільний звіт, зроблений для "Грінпіс Німеччина". Згідно з оцінкою науковців, 1% від українських земель, придатних для використання у сонячній та вітровій енергетиці, здатен повністю задовольнити увесь попит України на електроенергію.

А що робити громаді, яка тільки планує почати працювати з сонячною енергією? Яна Бондаренко дає пораду — громаді треба діяти. Почати впроваджувати ВДЕ складно, але в процесі роботи з'являються можливості й стейкхолдери, готові допомогти.

Так, більшість електростанцій у Чорткові встановили за грантові кошти. А за роки роботи місто набуло чимало партнерів у роботі із сонячною енергетикою: NEFCO, GIZ, Світовий банк, "Грінпіс" та інші. "Головне — діяти.

Якщо громада хоче щось змінити і покращити, то зараз дуже багато можливостей, зокрема в напрямку розвитку відновлюваних джерел енергії, сонячної енергетики і енергозбереження загалом", — підсумовує Яна Бондаренко.