Філологиня Аліна Острозька, засновниця школи української мови МУЗА, відповіла на гострі запитання читачів щодо сучасного стану української мови. Вона розвіяла поширені міфи про Український правопис 2019 року, пояснила природу фемінітивів та дала поради щодо вживання запозичень.

Острозька зазначила, що правопис не вигадують щодня, а навпаки, повертає мовні традиції, знищені внаслідок асиміляції. Зміни 2019 року спростили написання: прибрано подвійну йотацію, слова з префіксами тепер пишуться разом, а числівник пів відокремлюється від наступного іменника. Це зробило мову логічнішою та зрозумілішою для носіїв.

Щодо фемінітивів, експертка наголосила, що це не нове явище, а давня традиція, яка існувала ще в словнику Лаврентія Зизанія 1596 року. Фемінітиви є інструментом дистанціювання від патріархалізму та сексизму, а українська мова має втричі більше суфіксів для їх утворення, ніж російська. Громіздкість слів, на кшталт дерматологиня-косметологиня, не є перешкодою для їх вживання.

У питанні звертання до небінарних людей універсальної відповіді немає, оскільки граматики ще не виробили єдиного стандарту. Проте для непрямих висловлювань рекомендується використовувати гендерно нейтральну модель, наприклад, «ті, що». Також філологиня закликала не боятися англіцизмів, але дотримуватися балансу та не зловживати ними, шукаючи українські відповідники на платформі «Словотвір».

Острозька застерегла від надмірного мовного пуризму, коли люди відкидають слова лише через їхнє схоже звучання з російською. Вона нагадала, що слова на кшталт «держати», «город», «сміл» є спільними для всіх слов'янських мов і не є суржиком. Для перевірки етимології та коректного мовлення експертка рекомендує користуватися авторитетними словниками та ресурсами.