Двомісячні воєнні дії між США, Ізраїлем та Іраном переросли у серйозну глобальну економічну кризу, яка вже відчувається далеко за межами Близького Сходу. Згідно з аналізом The New York Times, світ зіткнувся з енергетичним хаосом, тоді як Сполучені Штати залишаються єдиною країною, яка відносно уникнула масштабних потрясінь, хоча й не повністю.

Критична ситуація склалася в Ормузькій протоці, де блокада зупинила постачання нафти, алюмінію та гелію. Це паралізувало виробництво від мікрочіпів до засобів контрацепції. ОАЕ змушені просити фінансової допомоги у Вашингтона, тоді як Індія, Бангладеш, Таїланд та В'єтнам зазнають масових закриттів промислових об'єктів.

Європа також не уникла удару: авіаційна галузь Німеччини, Польщі та Ірландії перебуває у кризі через подвоєння вартості пального. Це призвело до скорочення рейсів у двадцяти провідних авіаперевізників світу. У Китаї тисячі працівників іграшкових фабрик вже втратили робочі місця через економічне згортання.

Для України та інших країн наслідки можуть бути відчутними через стрімке здорожчання палива та добрив. Економісти попереджають, що дефіцит енергоносіїв неминуче призведе до продовольчої кризи вже наприкінці року. Ціни на бензин у США зростають, але реальна загроза рецесії для них виникне лише при подорожчанні нафти до $150 за барель.

Водночас Іран висунув США нову пропозицію щодо відкриття Ормузької протоки та припинення війни, передавши її через пакистанських посередників. Однак переговори щодо ядерної програми були відкладені, оскільки Тегеран не надав гарантій відмови від створення ядерної зброї. Перший раунд переговорів 12 квітня не дав відчутних результатів.

Експерти стверджують, що глобальна енергетична логістика вже не повернеться до колишнього стану, а високі ціни на енергоносії зберігатимуться щонайменше чотири роки. Це означає, що світова економіка, і Україна зокрема, стикнеться з тривалою нестабільністю та підвищенням вартості життя.