Український книжковий ринок увійшов у період стагнації: за минулий рік загальний наклад книг скоротився на 1,75%, попри зростання кількості нових назв на 4%. Це свідчить про те, що українці купують менше книг, навіть якщо вибір видавців розширюється.

Головною причиною такої ситуації є мізерні витрати населення на дозвілля. Згідно з дослідженням Українського інституту книги, українці витрачають на відпочинок лише близько 1% свого місячного бюджету. Для порівняння, у Німеччині та Нідерландах цей показник сягає 16–17%, що створює колосальну різницю у попиту на культурну продукцію.

Фінансові показники галузі виглядають суперечливо. Сукупний дохід українських видавців у 2025 році зріс до 8,9 млрд грн, що на 8,5% більше за попередній рік. Однак через інфляцію на рівні 9,2% реальний приріст доходу відсутній, і галузь фактично стоїть на місці. Лише 54% компаній змогли збільшити виручку, забезпечивши 76% усіх доходів ринку.

Статистика випуску продукції фіксує вихід понад 15 тисяч назв книг загальним тиражем 33 млн примірників. Хоча динаміка краща, ніж у 2022 році, показники все ще не досягли доковідного рівня. Середній чек покупця скоротився удвічі, а збитковість змушує книгарні масово знижувати ціни, щоб втримати клієнтів.

Держава намагається підтримати галузь через програми "єКнига", "Зимова тисяча" та податкові пільги, але фахівці пропонують розширити ці заходи. Зокрема, вони закликають збільшити кешбек на книги до 50%, закуповувати більше видань для бібліотек та підтримувати книгарні субсидіями, щоб уникнути подальшого закриття магазинів.

Ситуація ускладнюється тим, що вже на початку року українські книгарні закрили шість точок через падіння продажів. Без додаткових заходів підтримки та зростання купівельної спроможності населення, ринок може продовжувати скорочуватися, втрачаючи потенціал для розвитку культури та освіти.