Король бельгійців Філіп І: непросте дитинство, Революція на граніті та підтримка України

Від київських барикад до бельгійського трону: історія Філіпа І БЛОГ Король Філіп, фото з відкритих джерел 15 квітня виповнюється 66 років королю Філіпу І. На відміну від більшості інших монархів Європи він носить титул «король бельгійців», а не «король Бельгії». Зроблено це було під впливом першої французької конституції з метою показати, що король підкоряється народу, а не навпаки.

Філіп І є главою держави, Верховним головнокомандувачем та символом єдності нації із трьома офіційними мовами. Непросте дитинство і позашлюбна сестра Майбутній король Філіп Леопольд Людовік Марія народився 66 років тому в королівському палаці у Лекені, районі Брюсселя. За давньою традицією усі бельгійські принци мають ім'я Марія на честь Богородиці.

Він походить із давньої німецької династії Саксен-Кобург-Готська, яка у минулому правила ще й у Болгарії та Португалії. Одна із її гілок під назвою Віндзори досі управляє Великою Британією. Раннє дитинство принца було непростим. У батька Філіпа Альбера ІІ були позашлюбні відносини, які тривали 18 років.

Матір майбутнього короля навіть хотіла подати на розлучення. Та врешті через скандальність такого кроку для давньої католицької монархії залишилась у шлюбі. У результаті подружньої невірності батька у нинішнього короля є молодша сестра.

Нині вона носить титул принцеси, за який довго боролась у судах. Сам Філіп визнавав, що не може назвати своє дитинство щасливим. Батьки майже не брали участь у вихованні дітей. «Якби це не була королівська сім'я, то у ситуацію мали б втрутитись соціальні працівники», – коментував дитинство Філіпа дитячий психіатр Пітер Адрієнсенс у документального серіалі «Філіп Бельгійський», знятому у 2020 нідерландомовним суспільним мовником країни VRT.

Майбутній король із батьками Фото: Keystone-France/Getty Images Навчання у школі теж не давалося Філіпу просто. Зокрема й тому, що принц із дитинства говорив французькою, а навчання відбувалося нідерландською. Принцу було важко завести друзів.

«У юності я мав багато проблем у школі. Це було нелегко для мене», – сказав король у 2019 на зустрічі із підлітками, які не закінчили старшу школу. Після школи принц пройшов військову службу.

Навчався в оксфордському Триніті-коледжі та Стенфордському університеті в Каліфорнії. Під час військової підготовки зацікавився пілотуванням гелікоптерів. Монарх має дійсне посвідчення пілота та періодично відвідує Францію, щоб не втрачати навиків.

Також він захоплюється бігом, їздою на велосипеді, лижами, кайтсерфінгом та малюванням. Король Філіп катається на велосипеді Фото: Royal Belgium Pool/Getty Images Символ єдності нації У 2013 Філіп зійшов на престол після зречення батька. Як і у більшості монархій Європи в Бельгії король відіграє символічну роль. Його часто бачать, як фігуру, яка об'єднує країну із трьома офіційними мовами: німецькою, французькою та нідерландською.

Найбільшу роль відіграють два регіони: франкомовна Валлонія та Фландрія, де переважає нідерландська. Єдність між цими двома культурами є основою існування Бельгії і монарх тут відіграє свою роль. Наприклад, усі його звернення є двомовними.

У повноваження монарха входять закордонні візити, прийом послів. Він підписує закони та призначає уряд. У 2014 король навіть брав участь у переговорах щодо формування нового кабінету міністрів, щоб допомогти подолати політичну кризу.

У 2019 Філіп вибачився перед жителями Конго за злочини вчинені бельгійським колоніальним правлінням. Загалом король відомий своїм більш сучасним та відкритим підходом до комунікації з народом. Король бельгійців та Україна Ще у 1990 році тоді ще принц Філіп вперше відвідав радянську Україну. Проте не з офіційними візитом, а навпаки.

Майбутній монарх приїхав до Києва інкогніто, тобто під вигаданим іменем, та навіть брав участь у студентських страйках Революції на граніті. Під час зустрічі із президентом України Петром Порошенком у 2017 король згадував, що йому доводилось спати на підлозі у звичайній київській квартирі. За його словами із того часу Філіп І має тепле ставлення до України.

Господарі дізнались справжню особу свого гостя лише, коли він відбув додому. «...принц щоденно їздив у метро на площу, яку пізніше назвали Майдан Незалежності, і проводив цілі дні зі страйкуючими студентами, розпитуючи їх, отримуючи короткі уроки з історії України, її сучасного становища та прагнень її народу», – розповідав про цей випадок газеті «День» діяч пласту Богдан Гаврилишин.

Майбутній король (крайній справа) в Україні, 1990. Уже як кронпринц Філіп побував в Україні в 2010. А от офіційний візит його як монарха схоже ще попереду.

Оскільки столиця Бельгії центр Європейського Союзу, то українські президенти доволі часто відвідували короля під час робочих поїздок до Брюсселя. Президент Зеленський із 2022 на королівських аудієнціях буває як-мінімум раз на рік. Востаннє у березні 2025.

Від самого початку повномасштабного вторгнення бельгійський монарх рішуче підтримав Україну та засудив агресію. «Відданість нашої країни миру в Україні залишається твердою та непорушною», – заявив король в останньому різдвяному зверненні у грудні 2025. Згадка про війну в Україні стала традиційною для королівських привітань на Різдво із 2022 року.

Монарша сім'я також прихистила українських біженців у двох квартирах свого благодійного фонду. Бельгія – непростий союзник України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер Фото: Офіс Президента України Від початку повномасштабного вторгнення Бельгія зайняла тверду проукраїнську позицію. За даними Кільського інституту світової економіки країна витратила 0,6 % від ВВП та займає у цьому рейтингу 14 місце.

У 2023 Бельгія пообіцяла передати Україні 30 літаків F-16, найбільше із 4 країн, які дали таку обіцянку. Проте отримати повітряні сили України їх зможуть лише у 2028 році. На початку 2024 під час головування Бельгії у Раді ЄС було досягнуто домовленості про надання Україні додаткового фінансового пакета в розмірі 50 мільярдів євро до 2027 року, а також пʼяти мільярдів євро на військову підтримку.

Також було ухвалено 13-тий та 14-тий пакети санкцій. У травні 2024 дві країни підписали Угоду про співпрацю у безпековій сфері та довгострокову підтримку. Проте відносини між державами погіршились після приходу до влади правого фламандського політика Барта де Вевера у лютому 2025.

У грудні того ж року він заблокував передачу Україні російських активів. Де Вевер назвав поразку Росії неможливою, а вже у березні 2026 закликав до «нормалізації» відносин із країною агресором задля доступу до дешевих енергоносіїв. Після критики він спробував виправдатись, заявивши, що така нормалізація можлива лише в разі укладення сталого миру.

13 квітня 2026 стало відомо, що Бельгія виділить 1 мільярд на оборонну допомогу Україні на цей рік та не відмовляється від своїх зобов'язань щодо F-16.