Король Данії Фредерік X офіційно доручив міністрові оборони Троельсу Лунду Поульсену спробувати сформувати новий уряд країни. Це рішення стало результатом складних парламентських консультацій, які відбулися 8 травня, і відображає глибокий розкол політичних сил у парламенті, де правоцентристський та лівоцентристський табори фактично розділили місця майже навпіл.

Правоцентристські сили, до яких належать Ліберальна партія, Данська народна партія, Ліберальний альянс, Помірковані, Консервативна народна партія, Демократи Данії та Партія громадян, разом контролюють 87 місць. Саме ця коаліція отримала перший шанс на створення нового уряду, що дало їм формальну перевагу під час зустрічей із монархом.

Водночас лівоцентристський блок, який підтримують Соціал-демократи, Соціалістична народна партія, Радикальна лівиця, Об'єднаний список та Альтернатива, має 84 мандати. Попри те, що чинна прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен виступала за продовження переговорів у її команді, вона сама рекомендувала передати мандат Поульсену, визнавши, що саме він має більше шансів на отримання парламентської підтримки.

Тепер міністр оборони має провести серію коаліційних переговорів, щоб об'єднати кілька партій у стабільну більшість. Політичні оглядачі зазначають, що процес може виявитися непростим через серйозні розбіжності між потенційними партнерами щодо економічної політики, міграції та соціальних витрат.

Особливу увагу до данських подій привертає той факт, що Троельс Лунд Поульсен очолює Міністерство оборони в один із найнапруженіших періодів для європейської безпеки. Данія активно підтримує Україну, бере участь у програмах НАТО та збільшує оборонні витрати, а сам міністр неодноразово закликав до пришвидшення модернізації армії та посилення підтримки Києва.

Політична ситуація в Данії демонструє загальноєвропейську тенденцію, де безпекові та оборонні теми все більше впливають на внутрішню політику. Чи вдасться Поульсену сформувати стабільний уряд, стане зрозуміло найближчими днями, а аналітики не виключають як компромісний варіант, так і затяжну політичну кризу через мінімальний розрив між двома таборами.