Цього року виповнюється 270 років від дня побудови величної пам'ятки епохи бароко — Маріїнського палацу. Він був зведений у 1755 році і зараз є офіційною церемоніальною резиденцією Президента України. За розкішними фасадами цієї будівлі ховається значно більше історичних подій, ніж здається на перший погляд. Розповідаємо цікаві факти про одну з найкрасивіших і найвпізнаваніших будівель Києва.

Палац збудували на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни. Спорудженням керував російський зодчий Іван Мічурін, а допомагали йому архітектори Миколай Васильєв, Петро Нейолов, Федір Нейолов та інші. Маріїнський палац звели впродовж 1750–1755 років за проєктом знаменитого італійського архітектора Франческо Бартоломео Растреллі для Олексія Розумовського, який був фаворитом імператриці та братом останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

Фото до матеріалу: Маріїнський палац: 270 років історії, пожежі та дипломатичні зустрічі

Архітектура споруди вражає своєю симетричною композицією та пишними формами коринфського ордера. Перший поверх палацу був мурованим, а другий — дерев'яним. Пластика фасадів проявляється у рустуванні стін, розкріплюванні карнизів та ажурному парапеті. Будівлю пофарбували у стилі українського бароко: тут бірюзові стіни, світло-жовті колони та карнизи, балюстради, що підкреслюють вишуканість та урочистість.

Історія палацу не була гладкою. У 1812 році пожежа знищила правий флігель, а у 1819 році велика пожежа знищила другий дерев'яний поверх. Реконструкція тривала впродовж 1868–1870 років, тоді добудували цегляний поверх та додали інтер'єру класицизму з елементами бароко й ренесансу. Мало хто знає, але цей палац з 1834 до 1867 року був орендований "Акціонерним товариством мінеральних вод".

Під час революції 1917 року палац встиг побути резиденцією царської родини. А під час Першої світової війни в Маріїнському палаці перебувала імператриця Марія Федорівна, мати Миколи II. Там вона керувала відправленням санітарних потягів та лікуванням поранених солдат. Після революції 1917 року на локації був спочатку технікум, а потім музей.

Після Другої світової війни у будівлю влучила бомба, що зруйнувала центральну частину палацу. Після відбудування у 1945–1949 роках архітектором Павлом Альошиним він став місцем для урочистостей і був відомий як Царський палац. А у 1950 році його почали називати Маріїнським, як і парк, в якому він розташований.

Ремонтні роботи тривали з 1979 до 1982 року в межах підготовки до офіційних заходів із відзначення 1500-річчя заснування Києва. Велику Білу залу поєднали з високими арковими прорізами, де з обох боків — Зелена вітальня та Бенкетна зала. Залу бароко відновили в характерних для інтер'єрів Растреллі формах з штучним мармуром, оздобленим золотом.

Відновлення палацу розпочали у 2007 році та планували завершити до 2011 року, однак роботи тривали й у 2017-му. 16 січня 2018 року Маріїнський палац відкрили з нагоди офіційної дипломатичної зустрічі президента Петра Порошенка з главами дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій. 5 квітня 2022 року президент України Володимир Зеленський проголосив, що відтепер у Білій залі палацу прийматимуть глав іноземних держав та нагороджуватимуть званням Герой України.