Чому деякі люди роками живуть з відчуттям, що їхнє життя належить комусь іншому? Бажання бути «зручним» та отримувати схвалення від кожного зустрічного часто стає кліткою, ключі від якої ми самі ж і ховаємо. Це не просто ввічливість, а стратегія виживання, яка зрештою позбавляє нас права на власне «Я».

Бути «хорошою» часто означає не конфліктувати, допомагати й підлаштовуватися під інших. Але іноді за цим стоїть звичка ставити чужі очікування вище за власні потреби. Настрій і самооцінка суттєво залежать від того, чи задоволені вами інші, а будь-яка критика переживається дуже болісно.

Часто доводиться погоджуватися на те, що насправді не підходить, просто щоб нікого не розчарувати. Злість, образу або роздратування доводиться стримувати, і це напруження поступово накопичується всередині. На питання «чого ти хочеш?» відповісти буває складно, бо звичка орієнтуватися на інших вже стала автоматичною.

З часом це починає виснажувати. Втрачається контакт із власними бажаннями, всередині накопичується образа на тих, заради кого доводиться постійно поступатися, а тіло може реагувати напруженням, тривогою або безсонням. Як розпізнати в собі маску «хорошої дівчинки» та почати шлях до справжньої свободи, розповіла в ексклюзивному коментарі психіатр Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Катерина Ганноха.

Вихід із цього зазвичай починається з простих речей: інколи дозволити собі бути незручною, сказати «ні» або чесно визнати, що щось вам не підходить. Варто також помічати власний гнів — часто саме він підказує, де порушуються межі. І час від часу запитувати себе, чого ви насправді хочете, навіть у дрібницях.