Мода на певні речі часто повертається, і те, що здавалося б ще років десять тому ніхто не повернув би до своїх осель, зараз знову актуальне. Саме це відбувається з мереживними серветками та в'язаними накидками на меблі, які колись вважалися символом застарілого побуту.

Пам'ятаєте, як у бабусь навіть на телевізорі лежала серветка? У кожній другій оселі вони були обов'язковим атрибутом: на комоді, під вазою з квітами, на спинці крісла чи дивані. Мамині та бабусині руки в'язали їх годинами, і вони здавалися уособленням радянської естетики, від якої хотілося дистанціюватися наступному поколінню.

У дев'яності та двохтисячні роки ці речі масово викидали разом із старими меблями. А зараз власники цих осель гризуть лікті, бо таку річ вже не купиш на ринку. Зараз серветки та в'язані текстильні деталі повертаються, але зовсім в іншому контексті.

Скандинавський стиль, бохо, котедж-кор та вінтажна естетика зробили своє: текстиль ручної роботи знову цінується, і магазини продають декоративні в'язані елементи за чималі гроші. Те, що бабуся зробила своїми руками і що лежало на горищі, раптом коштує як дизайнерський аксесуар.

Різниця між тоді і зараз полягає у підході. Раніше серветки були скрізь і на всьому, без жодної системи чи натяку на естетику. Зараз їх використовують дозовано: одну серветку можна покласти на крісло, іншу під рослину або свічку.

Не як спосіб закрити поверхню, а як акцент, який додає теплоти інтер'єру. Мода циклічна, тому не поспішайте викидати те, що зараз вже стає неактуальним. Можливо, ваші діти колись так само дістануть з горища те, що було зроблено вашими руками.