Міністр соціальної політики Денис Улютін заявив про катастрофічне зростання кількості людей, які не працюють в Україні. Станом на 2026 рік Міністерство нарахувало 13 мільйонів унікальних отримувачів соціальних виплат, а ще 10,2 мільйона громадян отримують пенсії. Ситуація на ринку праці оцінюється як критична, оскільки економіка втрачає значну частину робочої сили.

Міністр виділив чотири групи вразливих сімей, які найбільше страждають від економічних змін. Це одинокі батьки, сім'ї, де працює лише один із двох дорослих через відсутність доглядових послуг, молоді родини, що витрачають усі кошти на базові потреби, та люди, чиїм єдиним джерелом доходу стали соціальні виплати. Така залежність робить економіку вразливою, а громадян — залежними від держави.

Фото до матеріалу: Мінсоцполітики: кількість непрацюючих в Україні зростає катастрофічно

Денис Улютін наголосив на необхідності відмови від патерналізму, що існував 30 років. Соціальні виплати не повинні бути безстроковими; їхня мета — допомогти людині стати самоврядною та повернутися в економіку. Міністр закликає переглянути підходи до працевлаштування, щоб залучити до роботи людей старшого віку та осіб з інвалідністю, які зараз часто залишаються поза увагою бізнесу.

Однією з проблем є відсутність пропозицій на ринку доглядових послуг, попри наявність попиту. Наприклад, програма «єЯсла» отримала 8 тисяч заявок від батьків, готових платити за догляд, але реальних місць у дитячих садках не з'явилося. Міністр вважає, що розвиток таких сервісів дозволить багатьом жінкам, які залишаються вдома з дітьми, вийти на роботу.

Щодо повернення українців з-за кордону, міністр очікує, що після завершення війни або встановлення перемир'я до України можуть повернутися до 2 мільйонів людей. Для цього необхідно розвивати інфраструктуру громад та відкривати Центри єдності за кордоном, а не виплачувати грошові компенсації за повернення, що може розпалити соціальну напругу.

Ультимативна думка міністра полягає в тому, що без розвитку громад та створення перспектив для життя в Україні неможливо вирішити проблеми міграції, трудових ресурсів та навіть знизити темпи народжуваності. Успіх залежить від того, наскільки швидко держава зможе змінити систему підтримки з патерналістської на стимулюючу до праці.