Миколаївська область
Миколаївський глиноземний завод стане одним із перших об'єктів для інвесторів після війни
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім вважає, що після завершення війни Миколаївський глиноземний завод може отримати новий розвиток — як підприємство, орієнтоване на європейський чи американський ринок, або як основа для створення повного алюмінієвого виробництва в регіоні.
Голова Миколаївської обласної влади Віталій Кім впевнений, що після завершення війни Миколаївський глиноземний завод стане одним із перших промислових об'єктів, які зацікавлять інвесторів. Він розглядає два основні сценарії розвитку підприємства: переорієнтацію на європейський та американський ринки або створення повного алюмінієвого виробництва в регіоні.
Заступник голови Фонду державного майна Віталій Коваленко підтвердив, що саме цей фонд веде перемовини з потенційними партнерами. Згідно з планами, завод разом зі шламосховищами планується виставити на аукціон у четвертому кварталі 2026 року зі стартовою ціною 86 мільйонів доларів. Серед можливих інвесторів називають США та Індію.
Віталій Кім наголосив, що для конкурентоспроможності нового виробництва регіону знадобиться щонайменше 1 ГВт електроенергії. Він зазначив, що Миколаївщина має потенціал забезпечити такі обсяги, оскільки планується будівництво четвертого блоку атомної станції саме на один гігават.
Проте майбутнє інвестування не може реалізуватися поки триває війна. Голова ОВА зазначив, що хоча інвестори вже приїжджали для огляду підприємства, будь-які рішення щодо продажу чи модернізації можливі лише після завершення бойових дій.
Водночас існують серйозні екологічні ризики, пов'язані з непрацюючим п'ятий рік заводом. Державна екологічна інспекція попереджала про загрозу прориву шламосховищ та забруднення Бузького лиману, а у квітні 2026 року штормовий вітер розніс шлам по околицях Миколаєва, що вимагало локалізації ситуації.
Експерти стверджують, що непрацюючий завод став у рази небезпечнішим для довкілля, ніж за часів роботи. Нестача персоналу та пошкодження систем пилопригнічення призвели до неконтрольованого пиління шламу, що загрожує забрудненням повітря та сільськогосподарських земель.
Читайте також
- Інтерпайп гарантує: виробництво труб в Україні не скорочуватиметься
- Огляд стану промисловості України та світових трендів
- Уряд відновив механізм стягнення збитків для водокористувачів
- Арабіка може зникнути: експерт попередив про загрозу кліматичних змін
- Метінвест у Брюсселі: про виклики CBAM, інвестиції та шляхи євроінтеграції української промисловості
Новини цього розділу
Як e-Tender запустив SPOT для термінових бізнес-закупівель
Які культури в Україні найбільше страждають від залишків пестицидів
У квітні в Україні на розмінування сільгоспземель спрямували понад 24 млн грн
Інфляція в Україні прискорила до 8,6% у квітні 2026 року
Державні землі можуть стати заставою для випуску облігацій
Палац Шенборнів та санаторій Куяльник: нова модель управління державним майном
Блиск у будні: лучанка розширила виробництво одягу зі стразами завдяки гранту
Військовий збір 5%: парламент продовжив дію податку на три роки
Криза в російському банківському секторі: кожен п'ятий банк працює в збиток
Ціни на нафту падають: нові причини зниження та прогноз на майбутнє
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.