Відносини між Україною та Європейським Союзом зазнали нового випробування через різне бачення перспектив вступу. Згідно з аналітичною статтею Financial Times, наполегливі вимоги президента Володимира Зеленського щодо швидкого отримання членства в блоку призвели до зростання напруги з європейськими партнерами. Київ розчарований відмовою лідерів ЄС прискорити процес, тоді як у Брюсселі стурбовані дедалі більш євроскептичною риторикою української адміністрації.

Франція та Німеччина вже запропонували Києву поетапний план, який передбачає надання «символічних» переваг у обмін на виконання конкретних етапів реформ. За оцінками офіційних осіб, повноправне членство в такому сценарії відкладиться щонайменше на десятиліття. Проте президент України наполягає на повному членстві без компромісів, доручивши дипломатам не згадувати про жодні інші варіанти.

Під час неформального саміту на Кіпрі європейські лідери намагалися стримати завышені очікування української сторони, проте Зеленський залишається незмінним у своїй максималістській позиції. Київ вірить, що з часом ЄС стане реалістичнішим і наблизиться до українських вимог. Дипломати розуміють тиск, який чинить війна, але наполягають на тому, що розширення має базуватися на реальних заслугах та виконаних реформах.

Критики з ЄС вказують на ослаблення реформаторських зусиль України, особливо у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Також зафіксовано прострочення у впровадженні законодавства, необхідного для доступу до європейських ринків енергоносіїв та промислових товарів. Додатковою проблемою є опір Києва підвищенню податків для бізнесу, що гальмує внутрішні реформи.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що негайне членство України неможливе, запропонувавши натомість участь у засіданнях Європейської ради без права голосу. Водночас президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що після розблокування кредиту та санкцій наступним кроком може стати початок перших переговорів про вступ, які можуть відбутися найближчим часом.