Креатин може допомогти у лікуванні депресії та хвороби Паркінсона – дослідження Джерело: Science Daily Вчені дедалі активніше досліджують креатин – популярну серед спортсменів добавку – і його вплив не лише на фізичну витривалість, а й на роботу мозку та можливе застосування в медицині. Водночас фахівці наголошують: попри широкий спектр потенційних ефектів, креатин не є універсальним засобом. Креатин забезпечує роботу енергетичної системи організму, допомагаючи м’язам і мозку працювати під час інтенсивних навантажень.

Окрім спорту, науковці вивчають його можливу роль у підтримці психічного здоров’я та лікуванні окремих захворювань. Креатин природно синтезується в організмі – у печінці, нирках і підшлунковій залозі – з амінокислот гліцину, аргініну та метіоніну. Далі він транспортується кров’ю до тканин, які потребують енергії, насамперед до м’язів.

Близько 95% запасів креатину зосереджено у скелетних м’язах, решта – у мозку, серці та інших органах. У клітинах креатин перетворюється на фосфокреатин – високоенергетичну молекулу, що допомагає відновлювати аденозинтрифосфат (АТФ), основне джерело енергії для організму. Це особливо важливо для тканин із високими енергетичними потребами – м’язів, серця та мозку.

Саме ця властивість пояснює популярність креатину в спорті. Після використання креатин розщеплюється до креатиніну і виводиться з організму нирками. Водночас організм може накопичувати лише обмежену кількість цієї речовини, а рівень її запасів відрізняється у різних людей, тому реакція на добавки може бути різною.

Дослідник Мехді Боруджерді наголосив, що креатин не є стероїдом. “Роль креатину у розвитку м’язів полягає виключно в забезпеченні енергії для скорочення і клітинного дихання, це точно не заміна стероїдам”, – сказав він. Найпоширенішою формою добавки є креатин моногідрат. За даними досліджень, він підвищує рівень креатину і фосфокреатину в м’язах, що покращує здатність організму відновлювати АТФ під час коротких інтенсивних навантажень.

Це може сприяти зростанню вибухової сили, швидкості та витривалості під час тренувань. Крім фізичних показників, креатин може впливати і на когнітивні функції. Дослідження свідчать про можливе покращення пам’яті, настрою та швидкості обробки інформації, особливо у людей із нижчим природним рівнем цієї речовини, зокрема літніх.

Також науковці вивчають потенційну роль креатину при хворобі Паркінсона, депресії та втраті м’язової і кісткової маси під час менопаузи. Водночас остаточні висновки поки що не зроблені. “Протизапальні та антиоксидантні властивості креатину також підкреслюють його потенціал у клінічній практиці, однак необхідні більш масштабні дослідження”, – зазначив Боруджерді.

Автор роботи припускає, що в майбутньому креатин можуть розглядати не лише як харчову добавку: “За наявності достатніх підстав, відповідної форми і режиму дозування креатин з часом можуть визнати безрецептурним терапевтичним засобом, а не лише харчовою добавкою”. Типова схема прийому передбачає так звану фазу “завантаження” – 20 грамів на добу, розділених на чотири прийоми, протягом 5-7 днів.

Після цього зазвичай переходять на підтримувальну дозу 3-5 грамів на добу. “Такий підхід швидко насичує м’язи креатином, але аналогічного рівня можна досягти і при щоденному прийомі 3-5 грамів за довший період (приблизно 28 днів)”, – пояснив вчений. Водночас не весь спожитий креатин засвоюється організмом. На це впливають особливості травлення та здатність м’язів накопичувати речовину.

Вживання разом із вуглеводами може покращити засвоєння завдяки впливу інсуліну. Ефект від креатину також залежить від статі, віку та раціону. Жінки, які зазвичай мають нижчі запаси креатину, можуть демонструвати більш помітні відносні зміни.

Літні люди можуть отримати користь завдяки можливому впливу на м’язову масу, щільність кісток і когнітивні функції. Вегетаріанці та вегани, які отримують мало або не отримують креатину з їжею, часто мають нижчі початкові рівні і можуть сильніше реагувати на добавки. Водночас результати залежать від індивідуальних особливостей.

Іноді креатин поєднують з іншими добавками, зокрема бета-аланіном, однак ефективність таких комбінацій відрізняється і потребує додаткового вивчення. Креатин вважається однією з найбільш досліджених і загалом безпечних добавок для здорових людей. Водночас він має свої обмеження.

“Попри численні переваги, креатин не є універсальним засобом. Він не нарощує м’язи безпосередньо і не замінює правильні тренування та харчування. Крім того, переконання, що більші дози дають кращий результат, є безпідставним, адже м’язи мають межу насичення. Надлишок креатину просто виводиться у вигляді креатиніну без додаткової користі”, – йдеться в дослідження.

Побоювання щодо шкоди для нирок у здорових людей здебільшого не підтвердилися, однак людям із наявними захворюваннями нирок рекомендують попередньо проконсультуватися з лікарем. За словами автора, ефект креатину залежить від індивідуальних чинників – початкового рівня речовини в організмі, дозування та біологічних особливостей. “Нині креатин варто розглядати як добавку з великим потенціалом, але не як панацею.

Незалежно від того, чи ви спортсмен, студент або просто прагнете підтримати здоров’я, розуміння наукових основ креатину допоможе приймати обґрунтовані рішення”, – резюмував Боруджерді.