Національний банк України констатує поглиблення економічного розриву між регіонами країни та попереджає про реальну загрозу формування територій із хронічним занепадом. Основними чинниками деградації стали руйнування виробничих потужностей, масовий відтік трудових ресурсів та тривала безпекова нестабільність у прифронтових районах.

Регулятор проаналізував стан внутрішнього ринку, розділивши всі області на чотири категорії залежно від рівня загрози. До групи прифронтових увійшли Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області, тоді як Сумська та Чернігівська отримали статус прикордонних. Решту регіонів, включаючи Київську та Одеську, віднесено до умовно прикордонних або тилу.

Спостерігається чітка тенденція до зміщення ділової активності на захід країни. У постраждалих регіонах темпи відновлення залишаються низькими через значні пошкодження житлового фонду та інфраструктури. Підприємці у прифронтовій зоні стикаються з критичними перепонами: дефіцитом енергії, гострою нестачею кваліфікованих працівників та високими логістичними ризиками.

НБУ наголошує, що поточна активність у цих зонах має переважно інерційний характер і тримається на забезпеченні потреб оборони. Проте для довгострокового розвитку існують суттєві перешкоди, які можуть призвести до формування депресивних кластерів із низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом.

З початку повномасштабного вторгнення понад 19 тисяч підприємств змінили місце реєстрації, обравши Львівську, Закарпатську та Чернівецьку області. Це призвело до аномального зростання попиту на комерційну нерухомість на заході, де орендні ставки перевищили довоєнні показники Києва. Світовий банк оцінює потреби України на відновлення лише промислового сектору та торгівлі у десятки мільярдів доларів, причому левова частка цих інвестицій потрібна саме для деокупованих та прифронтових територій.