Івано-Франківськ на колесах! Понад сотні роверів заполонили вулиці середмістя. Традиційний велопробіг до Дня міста цьогоріч став не просто спортивним святом, а справжнім символом незламності.

Тут і харків’яни, які раніше крутили педалі вздовж Держпрому, а тепер обживають прикарпатські траси. І ветерани, для яких велосипед став частиною реабілітації після важких поранень. Разом із професіоналами та аматорами у велику колону став і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Франківськ відзначає свій триста шістдесят четвертий День народження у русі. Велопробіг до Дня міста – традиція не нова, але сьогодні вона має особливий присмак. У колоні поруч із місцевими – ті, хто змушений був змінити дім, але не змінив своїм звичкам. «Це один із улюблених днів.

Ми майже 5 років поспіль брали участь у велопробігах в Харкові. Ми харків’яни. Потім вже тут, беремо постійно.

Ровер завжди дарує щастя. Якщо у тебе немає ровера, то в тебе немає серця. Тому на День міста – це дуже гарний захід, який треба продовжувати, брати участь і розвивати.

Донати треба підтримувати завжди. Свято – це додатковий захід. А донати мають бути кожен день.

Бо кожен день ми маємо говорити дякую нашим захисникам. Вони потребують різного, багато. Донат – це завжди святе», – каже Максим Селіванов, переселенець із Харкова. «П’ятий клас. З Харкова.

Так, це моє хобі», – додає Кіра, учасниця пробігу з Харкова. Для когось цей забіг – дебютний. Маленька Яна готувалася до старту тижнями.

Поруч – тато, який підтримує на найважчих ділянках. «Вперше. Дуже мріяла побувати з батьками.

Трохи було важко, але терпимо. Тільки з татом. Буду брати участь на наступний рік», – каже Яна, учасниця велопробігу. Цьогоріч велопробіг багатий і на юних учасників.

«Я долучилася сьогодні з мамою. І я буду сьогодні кататися з мамою на вєліках. Дуже.

Я дуже люблю кататися на велосипеді. І я дуже люблю брати участь у таких масштабних заходах. Вітаю Івано-Франківськ з Днем міста!

», – каже Квіта, учасниця велопробігу. «Я навчаюся в четвертому класі. Перший раз долучаюся до такого велопробігу.

Я дуже люблю кататися на велосипеді», – додає Максим, учасник велопробігу. Найбільше уваги сьогодні прикуто до цього незвичного апарата. Це хендбайк – велосипед із ручним приводом. Його власник Артем – ветеран.

Після поранення він шукав спосіб повернутися до улюбленого хобі. І знайшов його в оголошенні в інтернеті. «Ветеран, вже звільнений з служби.

Перший раз приєднуюся, тільки нещодавно велосипед собі купив. Це – хендбайк, велосипед з ручним керуванням, з ручним приводом. Типу, щоб люди зі спинальними травмами, з ампутаціями могли повноцінно їздити, відчувати задоволення від їзди на велосипеді. Бо я до поранення, до служби дуже любив їздити на велосипеді.

І це повертає трохи задоволення від життя додатково. Це єдиний варіант для мене їздити на велосипеді. Вони взагалі дуже рідкісні.

Але так сталося, що випадково побачив оголошення, і придбав собі», – розповідає Артем Передереєв, ветеран війни. Разом із громадою дистанцію долав і міський голова. Каже: такі заходи – це не лише про спорт, а й про здоров’я нації, яка має бути сильною, аби перемогти.

«Така вже добра традиція до Дня міста – здійснювати велопробіги. У місті Івано-Франківську такі події до Дня міста. Тому дякую всім франківцям, які долучилися.

І гостям нашого міста. І найголовніше дякую нашим захисникам, бо завдяки їм маємо можливість сьогодні проводити такі заходи. І сьогодні хочеться тільки звернутися до іванофранківців – займайтесь спортом!

Це дуже важливо – бути спортивною нацією, спортивним містом. І беріть приклад з багатьох учасників цього велопробігу», – підсумовує Руслан Марцінків, Івано-Франківський міський голова. Сотні метрів на всіх, стерті шини та щирі посмішки. Франківськ вкотре довів: навіть у найтемніші часи рух вперед не зупинити.

Особливо, якщо цей рух – на двох колесах. Окрім позитивних емоцій, учасники велопробігу збирали кошти на потреби Збройних Сил. Спорт заради перемоги – це те, що зараз об’єднує всю країну.

Наступний старт бажаємо здійснити якнайшвидше вже після переможного салюту.